Роботодавець має право звільнити працівника через брак кваліфікації. Але така підстава потребує чіткого дотримання закону

Законодавство передбачає можливість звільнити працівника через невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП). Застосовуйте таку підставу, коли працівник не справляється з обов’язками саме через недостатній рівень кваліфікації.
Невідповідність має бути підтверджена документально або результатами оцінки (наприклад, атестацією). Якщо причини інші — наприклад, конфлікт або особиста неприязнь — звільнення вважають неправомірним.
Якщо працівник перебуває на випробувальному терміні, звільнити його можна у зв’язку з невідповідністю, письмово попередивши не пізніше ніж за три дні. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а для окремих посад — шести (за погодженням із профспілкою).
У будь-якому разі роботодавець зобов’язаний видати наказ про звільнення з обґрунтуванням причин і вказати відповідну норму КЗпП.
За інформацією Управління інспекційної діяльності у
Вінницькій області
Звільнення за згодою сторін — одна із найпоширеніших підстав для припинення трудового договору. Які нюанси слід врахувати під час розірвання трудового договору за згодою сторін? Як регулює питання щодо звільнення за згодою сторін стаття КЗпП? Чи передбачає звільнення за згодою сторін виплати працівнику? Дізнайтеся порядок звільнення за згодою сторін та врахуйте застороги.
Строковий трудовий договір роботодавець та працівник укладають на певний період часу. Які особливості розірвання строкового трудового договору? Чи можливе дострокове розірвання строкового договору? Хто та за яких умов має право це зробити — роз’яснюємо у статті.
Копію наказу про звільнення видають усім працівникам в день звільнення.
Можливість звільнити працівника за невідповідність займаній посаді передбачає пункт 2 статті 40 КЗпП. Тут йдеться виключно про виявлену невідповідність кваліфікації працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
Роботодавець зобов’язаний подавати до центру зайнятості інформацію щодо масового вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці, зокрема, ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення