Роботодавець має право звільнити працівника через брак кваліфікації. Але така підстава потребує чіткого дотримання закону
Законодавство передбачає можливість звільнити працівника через невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП). Застосовуйте таку підставу, коли працівник не справляється з обов’язками саме через недостатній рівень кваліфікації.
Невідповідність має бути підтверджена документально або результатами оцінки (наприклад, атестацією). Якщо причини інші — наприклад, конфлікт або особиста неприязнь — звільнення вважають неправомірним.
Якщо працівник перебуває на випробувальному терміні, звільнити його можна у зв’язку з невідповідністю, письмово попередивши не пізніше ніж за три дні. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а для окремих посад — шести (за погодженням із профспілкою).
У будь-якому разі роботодавець зобов’язаний видати наказ про звільнення з обґрунтуванням причин і вказати відповідну норму КЗпП.
За інформацією Управління інспекційної діяльності у
Вінницькій області
Працівник, який бажає звільнитись за власним бажанням за відсутності поважної причини, зобов’язаний за два тижні повідомити роботодавця про своє звільнення. Якщо ж працівник в заяві вказав причину, через яку потрібно раніше звільнитися, тоді двотижневий строк попередження не застосовуємо. Про це та про інші випадки, коли можна звільнитись без відпрацювання, читайте в статті.
Ліквідація підприємства — це повне припинення його діяльності без правонаступництва. Така ситуація завжди супроводжується необхідністю припинення трудових відносин з усіма працівниками. У таких випадках особливо важливим є правильне застосування законодавства щодо звільнення працівників у разі ліквідації підприємства. Які дії кадрової служби у разі ліквідації підприємства? Яким чином звільняти працівників, щодо яких встановлено заборону на звільнення або які відсутні з нез’ясованих причин. Усе про звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства — у статті.
Працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором. Що робити, коли виникла необхідність змін в організації як самого виробництва, так і істотних умов праці за трудовими договорами. Роз’яснюємо порядок дій та документування.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Законодавство України чітко визначає порядок звільнення з роботи з ініціативи роботодавця, а також підстави звільнення працівника з ініціативи власника, які гарантують захист прав як працівника, так і роботодавця. Усе про звільнення з ініціативи власника — у статті
Особливості звільнення під час воєнного стану в Україні регламентуєт Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), адже він має тимчасовий пріоритет над КЗпП. Закон № 2136 вніс зміни й у порядок припинення трудових відносин. Які нюанси необхідно врахувати під час звільнення працівника під час воєнного стану, розберемо у статті
Підпишіться на 
