Держпраці та Податкову залучатимуть до перевірок з військового обліку

⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Кадровик-01» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Ми вже відібрали головне для вас
Автор
провідний експерт із трудового законодавства Експертус Кадри, Київ
Вести персональний військовий облік — обов’язок держорганів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування

Перевірки стану військового обліку

23 липня 2025 р. набрали чинності зміни, які КМУ вніс постановою від 16.07.2025 № 892 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого КМУ постановою від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок № 1487).

Основні нововведення:

  • оновили підстави для зняття з військового обліку;
  • уточнили склад комісій, які перевіряють стан військового обліку.

Відтепер виключатимуть з військового обліку на підставі підтвердних документів осіб, які:

  • померли;
  • визнані безвісно відсутніми або оголошені померлими;
  • непридатні до військової служби;
  • досягли граничного віку перебування в запасі;
  • припинили громадянство України.

Головами комісій з перевірки стану військового обліку в держорганах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, що розташовані на території адміністративно-територіальної одиниці, призначаються:

  • заступник голови, керівник структурного підрозділу обласної, Київської міської держадміністрації — у комісіях обласного рівня;
  • заступник голови, керівник структурного підрозділу районної держадміністрації, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, заступник міського голови — на міському рівні.

Кількість таких комісій визначатимуть залежно від того, скільки підприємств, установ і організацій потрібно перевірити відповідно до вимог Порядку № 1487.

Відтепер до участі в перевірках стану військового обліку додатково залучатимуть:

  • міжрегіональні територіальні органи Держпраці, у межах повноважень;
  • територіальні органи Податкової служби.

Відповідні зміни внесли до пункту 84 Порядку № 1487.

Нагадаємо, що стан організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів перевіряють за питаннями, визначеними у додатку 31 до Порядку № 1487. Коли оцінюють стан персонального військового обліку в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, керуються насамперед пунктом 4 Додатку 31 до Порядку № 1487.

За інформацією КМУ

додаток

ШІ для кадровика: практичне застосування, робочі лайфхаки і де ховаються пастки

Статті за темою

Усі статті за темою

Відпустка заброньованого працівника за кордоном

Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
31488

ВОС 999 у Резерв+: що означає і чи потрібно щось робити

«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
13637

Працівники за кордоном і Резерв+: облік та нюанси

Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
2262

Робота під час повітряної тривоги

Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
14538

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді