Працівник не дотримує умов щодо ненормованості: чи надавати додаткову відпустку?

Відповідь

Щорічна додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем — тривалістю до 7 календарних днів надається згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою (п. 2 частини першої ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби зазначена категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у такому випадку визначається не лише тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків й обсягом виконаних робіт (навантаженням) (п. 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджено наказом Мінпраці України від 10.10.1997 № 7; далі — Рекомендації).

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників організації незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов’язковими як для роботодавця, так і для працівників (ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII; далі — Закон про колективні договори).

Якщо колективним договором певну посаду віднесено до посад з ненормованим робочим днем, а працівник, який працює за цією посадою, відмовляється за необхідності затримуватися на роботі, роботодавець вправі застосувати до нього дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни.

Якщо роботодавець дійде висновку, що за певною посадою, передбаченою Переліком, відсутні ознаки ненормованого робочого дня, він може ініціювати внесення змін до колективного договору у порядку, передбаченому статтею 14 Закону про колективні договори.