Відповідь
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58 (далі — Інструкція № 58) роботодавець зобов’язаний видати працівникові його трудову книжку у день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
Якщо працівник відсутній на роботі у день звільнення, роботодавець у цей день надсилає працівникові поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки (п. 4.2 Інструкції № 58). Таке повідомлення доцільно надсилати рекомендованим листом із повідомленням про вручення, описом вкладення та позначкою «вручити особисто». Зазначена послуга надається відповідно до пункту 17 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 (далі — Правила № 270).
Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається лише за письмової згоди працівника.
Тобто відповідно до норм трудового законодавства роботодавець зобов’язаний надіслати трудову книжку на будь-яку адресу, зазначену у заяві працівника, у т. ч. за кордон.
Проте абзацом 4 пункту 37 Правил № 270 встановлено, що у міжнародних поштових відправленнях забороняється пересилати трудові книжки, військові квитки, документи, що посвідчують особу (крім паспортів громадянина України для виїзду за кордон) тощо.
Тому радимо організації надіслати на адресу колишнього працівника лист, в якому слід зазначити про таку заборону та попросити працівника вказати адресу в Україні, на яку можна відправити його трудову книжку. Інший варіант — запропонувати працівнику залишити його трудову книжку на підприємстві допоки він сам не забере її.
До відома!
Відповідно до пункту 6.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 № 58, трудові книжки, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у кадровій службі організації) окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку не затребувані трудові книжки зберігаються в архіві організації протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.
Роботодавець на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі (ч. 3 ст. 48 КЗпП).
Працівник, влаштовуючись на нове місце роботи, зобов’язаний надавати трудову книжку (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 КЗпП)
Трудова книжка — це літопис невтомної праці особи. Тож ставитися до заповнення трудової книжки кожен кадровик має вкрай відповідально. До уваги — основні вимоги до заповнення та відповідальність за неналежне ведення трудової книжки.
Буде помилкою вказати у трудовій, що працівницю прийняли за строковим трудовим договором на час відпустки з вагітності та пологів. Як тоді зробити правильний запис?
Запис про звільнення за власним бажанням в трудовій книжці повинен відображати точне формулювання законодавчої норми про звільнення з цієї причини. Які варіанти запису про звільнення за власним бажанням можуть бути та зразки таких записів, — у статті.
