Відповідь
Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушень у сфері праці, визначених статтею 265 КЗпП.
Читайте також: Інспекційні відвідування замість перевірок: усе по-новому
Право накладати штрафи мають: Голова Держпраці, його заступники, начальники управлінь і відділів Держпраці та їх заступники (з питань, що належать до їх компетенції), начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники, керівники виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступники (п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509).
Штрафні санкції за різні порушення законодавства про працю, які Держпраці чи орган місцевого самоврядування накладає на юридичну особу (ФОП), підсумовують.
Приклад з практики перевірок. Інспектори праці під час перевірки підприємства із Закарпаття виявили кілька порушень трудового законодавства. З’ясували, що торік власники господарства звільнили з роботи трьох працівників, однак, усупереч вимогам частини 1 статті 83 КЗпП та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, забули нарахувати і виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки. Ціна питання — 9600 грн (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Працівників, прийнятих на роботу, не ознайомили з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, чим порушили статтю 29 КЗпП. За це передбачено штраф — 3200 грн (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Найголовніше, під час перевірки виявили працівників «без трудової книжки»: жінку з Рівного та чоловіка з Івано-Франківська, з якими роботодавець не оформив офіційно трудові відносини. У письмових поясненнях «нелегали» зазначили, що кілька днів виконували трудові обов’язки на кухні, пов’язані з приготуванням страв, не уклавши з роботодавцем ані трудового договору, ані цивільно-правового.
Читайте також: Цивільно-правовий та трудовий договір: відмінності
Директор підприємства та її представник заперечили факт використання найманої праці і навіть додали до матеріалів справи письмові заяви працівників та цивільно-правові договори. Це суперечило наданим раніше поясненням та свідчило про ймовірне оформлення документів «заднім числом». Такі аргументи не переконали посадових осіб Управління Держпраці на Закарпатті. Штраф — 192 000 грн (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Загалом за всі правопорушення підприємству довелося сплатити понад 200 000 грн штрафу.
Олена Коновалова,
заступник директора департаменту з питань праці —
начальник відділу з питань трудових відносин
Державної служби України з питань праці,
Ірина Іванченко,
шеф-редактор журналу «Кадровик-01» та системи Експертус Кадри
