Відповідь
При працевлаштуванні внутрішньо переміщені особи (переселенці), як і усі громадяни України, подають документи, передбачені частиною 2 статті 24 КЗпП:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- трудову книжку;
- у випадках, передбачених законодавством, документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Умови працевлаштування цих осіб (основне місце роботи або сумісництво) залежать від того, чи має кандидат на працевлаштування трудову книжку.
Окрім того, статтею 25 КЗпП установлено, що при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, зокрема, відомості про реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством (ст. 25 КЗпП).
Щодо осіб, які мають документ, що посвідчує громадянство України, та зареєстровані на території, де проводиться антитерористична операція, то такі громадяни мають право звернутись до органів соціального захисту населення та отримати статус внутрішньо переміщеної особи, що жодним чином не обмежує права такої особи, як громадянина України.
Випробування при прийнятті на роботу внутрішньо переміщеним особам не встановлюється (ст. 26 КЗпП).
Порядок укладання колективного договору викликає у роботодавців безліч запитань. Як має виглядати типовий колективний договір? Колективний договір: обов'язковий чи ні? Чи потрібно реєструвати колективний договір? Чи передбачено відповідальність за відсутність колективного договору? Знайдіть відповіді у статті
Заява — це письмове офіційне повідомлення і/або прохання, яке подають на ім’я посадової особи, зазвичай — це керівник організації.
Допустити працівника до роботи роботодавець може лише після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням
Статут (Положення) підприємства визначає: керівника приймають, обирають чи призначають, зважаючи на вимоги законодавства. Наказ про прийняття директора на посаду складають, спираючись на статутні документи та документи про призначення (обрання)
Надомна праця — це форма зайнятості, яка дозволяє працівнику виконувати свої обов'язки поза межами традиційного робочого місця. В умовах воєнного стану, сучасного технологічного прогресу та змін на ринку праці, надомна робота здобуває все більшу популярність. Проте, як оформити працівника на надомну роботу, який правовий статус він матиме, та який вид договору слід укласти в такому випадку, — у статті.
