Відповідь
Сумісництво передбачає виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах окремого трудового договору у вільний від основної роботи час в тій же чи іншій організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом (п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.1993 № 43; далі — Положення № 43).
Робота за сумісництвом обмежується лише фізичними можливостями працівника та режимом роботи організації недержавної форми власності та режим роботи працівника за основним місцем роботи не повинен збігатися у часі з роботою за сумісництвом.
Читайте також: Перелік робіт, які не є сумісництвом, та заборона на сумісництво
Для працівників організацій недержавної форми власності не передбачено законодавчого регулювання роботи за сумісництвом. Тому обмежень при встановленні тривалості робочого часу для працівників-сумісників в недержавному секторі економіки немає. Втім, такі обмеження можуть бути передбачені колективним договором або угодою сторін.
Якщо необхідно оформити для працівника зміну роботи за сумісництвом на основне місце роботи, кадровики нерідко припускаються помилки, оформлюючи такий перехід як переведення. А як же правильно оформити таку процедуру?
Звільнення з роботи працівника-сумісника здійснюється за наявності загальних підстав, передбачених законодавством.
Сумісництво і суміщення професій і посад є проблемним питанням для працівників кадрових служб. Нерідко сумісництво та суміщення в трудовому праві плутають або, ще гірше, ототожнюють їх. У статті ви знайдете все про сумісництво і суміщення, порівняльна характеристика яких є дуже важливою. Отже, сумісництво і суміщення: в чому різниця?
Право осіб, що працюють за сумісництвом, на різні види відпусток, зокрема й на навчальні, гарантоване чинним трудовим законодавством. Однак, є певні особливості при наданні навчальної відпустки сумісникам.
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
