Сумісництво: розставляємо крапки над «і»

Кожен працівник кадрової служби, напевно, неодноразово мав справу із сумісниками. І нерідко, оформляючи на роботу за сумісництвом, дехто припускається помилок, оскільки нюансів є чимало.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантоване право на працю. Зазвичай, таке право громадяни реалізують, укладаючи із підприємством трудовий договір, у якому і визначають усі умови праці.

Кодексом законі про працю України передбачено, що працівник вправі реалізовувати свої здібності не лише на одному підприємстві, а укладати трудові договори із двома чи декількома підприємствами одночасно. Тобто, працівник, окрім основного трудового договору, також може укладати трудовий договір за сумісництвом.

Сумісництво — це виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час в тій же чи іншій організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом (п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.1993 № 43).

Прийняття на роботу за сумісництвом: враховуємо усі нюанси

Різниця між сумісництвом та суміщенням

Робочий час та час відпочинку сумісників

Оплата праці сумісникам

Основні кадрові документи для сумісника

Звільнення сумісника

А також читайте:


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"

зміст

Як оперативно передати відомості про працівників на вебпортал ПФУ

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді