Сумісництво повний робочий день: не порушення?

Для працівників держпідприємств — порушення. Для решти працівників — ні.

Працівник має право укласти один або одночасно декілька трудових договорів на одному чи декількох підприємствах (ч. 2 ст. 21 КЗпП). Підприємство, де зберігатимуть трудову книжку, визначаємо як основне місце роботи. Другий і наступні трудові договори — сумісництво. Сумісників приймаємо на роботу за загальним порядком. Детальніше про це —  у консультації «Робота за сумісництвом: від прийняття до звільнення».

Якщо у вас держпідприємство чи основна робота сумісника — на держпідприємстві

Керуйтеся постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 № 245 (далі — Постанова № 245) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну від 28.06.1993 № 43 (далі — Положення № 43) якщо приймаєте сумісника:

• на держпідприємство;
• на приватне підприємство, але основне місце роботи сумісника — держпідприємство.

У таких випадках сумісники мають працювати не більше 4 годин на день і повний робочий день у вихідний. Загальна тривалість роботи за сумісництвом не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (п. 2 Постанови № 245). Виняток — працівники держпідприємств, яких переміщують із районів проведення АТО. Вони можуть працювати повний робочий день.

Якщо у вас приватне підприємство або основна робота сумісника — на приватному підприємстві. Для працівників підприємств недержавної форми власності жодних застережень щодо тривалості роботи сумісників не встановлено. Тому працівник приватного підприємства може у вільний від роботи час працювати за сумісництвом на іншому приватному підприємстві — годину, дві, 8 і навіть більше годин щодня. Кількість укладених трудових договорів за сумісництвом законодавство також не обмежує. Єдине обмеження — фізіологічні можливості людини ефективно працювати та мати достатньо часу для сну та відпочинку.

Законодавство, колдоговір або письмовий трудовий договір можуть містити заборону працювати за сумісництвом. Кому ж заборонено працювати за сумісництвом та які роботи не є сумісництвом — читайте у консультації «Перелік робіт, які не є сумісництвом, та заборона на сумісництво».

Заборону на сумісництво може ввести керівник держпідприємства за погодженням з профспілкою:

• на посадах, роботах із важкими, шкідливими або небезпечними умовами праці;
• для вагітних та осіб віком до 18 років (ч. 3 п. 1 Постанови № 245).