Директор за сумісництвом: прийняття та посадовий оклад

UA RU
Чи можна прийняти на роботу директора організації на умовах неповного робочого дня? Чи має він право працювати як внутрішній сумісник, наприклад, в організації, яка надає фінансові послуги? Чи можна встановити йому оклад нижчий, аніж у попереднього директора та підлеглих працівників?

Для керівництва господарською діяльністю організації власник (власники) або уповноважений ним орган призначає або обирає директора. Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України (ГКУ), з керівником організації укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов’язки та відповідальність, умови матеріального забезпечення, умови звільнення з посади та інші умови найму за погодженням сторін.

Робота директора на умовах неповного робочого часу

Якщо установчими документами, трудовим договором (контрактом) з директором не встановлено особливий порядок погодження питання щодо встановлення йому неповного робочого часу, керуватися необхідно нормами статті 56 Кодексу законів про працю України (КЗпП), якими визначено: як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень може встановлюватись за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, тобто за угодою сторін, що уклали трудовий договір. Тож, розглядаючи директора як сторону трудових правовідносин, при прийнятті на роботу йому може бути встановлено режим неповного робочого часу за його згодою.

Читайте також: Чи можна головному фельдшеру працювати за сумісництвом

Директор — внутрішній сумісник

Статтею 21 КЗпП визначено, що кожен працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях (далі — організація), якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) вважається сумісництвом (ст. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну України від 28.06.1993 № 43; далі — Положення № 43).

Слід пам’ятати, що на роботу за сумісництвом передбачено обмеження, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 № 245 та Положенням № 43 для керівників державних організацій, їхніх заступників, керівників структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо), а також їхніх заступників, крім наукової, педагогічної, медичної та творчої діяльності.

Обмеження на сумісництво передбачено низкою інших нормативно-правових актів, наприклад, Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII — для службових осіб прокуратури, окрім здійснення наукової та педагогічної діяльності (ст. 46); Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII — для нотаріусів (ст. 3) тощо.

Обмеження на роботу за сумісництвом можуть бути встановлені в організації колективним або трудовим договором. Якщо до вказаної запитувачем посади директора обмеження щодо роботи за сумісництвом не встановлені, його можна прийняти на роботу як внутрішнього сумісника за окремим трудовим договором.

Посадовий оклад директора

Розмір посадового окладу встановлюється для кожної посади, передбаченої штатним розписом організації, і не є персоніфікованим показником. Під час укладання з директором трудового договору (контракту) визначаються умови праці та матеріального забезпечення (ч. 4 ст. 65 ГКУ). Організації самостійно розроблюють штатний розпис і встановлюють працівникам оклади, тарифні ставки залежно від складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівників і результатів їхньої праці, а також фінансових результатів господарської діяльності.

Однак організації повинні дотримуватись норм законодавства про працю. Як визначено частиною 5 статті 95 КЗпП і статтею 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці), мінімальна зарплата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на території України для всіх організацій незалежно від форми власності та господарювання.

Відповідно до статті 6 Закону про оплату праці основою організації оплати праці є тарифна система, якою передбачається встановлення розмірів заробітної плати працівників залежно від їхньої кваліфікації, розряду тарифної сітки або кваліфікаційної групи схеми посадових окладів. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Для кожної посади розраховується коефіцієнт співвідношення до тарифної ставки працівника першого розряду.

Зазвичай для посади керівника організації (директора) такий коефіцієнт установлюється найбільший, тобто за логікою директор займає найвищу посаду. Отже, має отримувати і найбільшу зарплату. Проте законодавство не містить норм, які б забороняли встановлювати директору зарплату меншу, ніж у його підлеглих

Тож, розмір посадового окладу нового директора, встановлений відповідно до штатного розпису, може бути іншим (меншим) ніж у попереднього керівника, якщо штатний розпис зазнав відповідних змін у визначеному порядку до прийняття директора на роботу.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"

зміст

Рекомендація місяця від редакції порталу «Кадровик-01»

Запрошуємо на вебінар «10 кейсів з військового обліку, на які не знайдете відповідь у законодавстві», який відбудеться 7 березня. Спікер — юрист, сертифікований експерт з військового обліку Юлія Видиборець. У програмі — обов’язки відповідального за ведення військового обліку, оповіщення про виклик до ТЦК працівників, які відсутні через відрядження, відпустку, хворобу, призупинення трудового договору. Також відповіді на важливі питання: як вести списки персонального військового обліку: сумісники, працівники, яким виповнилося 27 років, працівники, які відмовляються надати інформацію, як роботодавцям реагувати на вимоги ТЦК та СП, який документ підтверджує, що працівник був у ТЦК, чи вимагати його від працівника.

Щоб переглянути вебінар та отримати сертифікат, реєструйтеся Система «Експертус Кадри» святкує День народження

10 кейсів з військового обліку, на які не знайдете відповідь у законодавстві

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді