Відповідь
Згідно з статтею 2 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Статтею 18 Закону про відпустки передбачено, що після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині третій статті 18 цього Закону, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Особам, зазначеним у частині третій статті 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).
Отже, право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку батька дитини, баби, діда чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, є похідним від права матері на таку відпустку, тобто, мати може делегувати своє право на відпустку особам, переліченим у статті 18 Закону про відпустки.
Оскільки мати дитини не перебуває у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями України, чи з фізичною особою, на неї не поширюється чинність Закону про відпустки. Тобто, права на відпустку ця жінка не має, а тому не може мати право на цю відпустку і батько дитини.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається матері або батьку дитини, або особам, які фактично доглядатимуть за дитиною, за їх заявою
Декретна відпустка до 3 років — право як матері, так і батька дитини. Чи відрізняється відпустка по догляду за дитиною до 3 років батькові від тої, що може надаватися матері дитини? Відповідь на це питання та алгоритм, за яким відпустка по догляду за дитиною до 3-х років на вашому підприємстві буде оформлена правильнота швидко — у статті.
Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами у практиці кадровика вимагає особливо ретельної підготовки документів. З усіх важливих питань стосовно оформлення декрету консультуємо у цьому матеріалі.
Декретна відпустка в Україні — одна із трудових гарантій, що передбачена законом. Декретна відпустка по вагітності та декретна відпустка по догляду за дитиною є часто застосовуваною на різних підприємствах, в установах та організаціях, однак на сьогодні лишається низка практичних питань щодо того як оформляється декретна відпустка найманого працівника. Скільки триває декретна відпустка? Як оплачується декретна відпустка? Чи можна продовжити декретну відпустку? Чи відрізняється декретна відпустка у військовий час?
До кадровиків звернулась працівниця, яка щойно приступила до роботи після відпустки по догляду за дитиною, з проханням роз’яснити скільки невикористаних днів щорічної відпустки у неї залишилося до «декрету» і чому саме стільки? Щоб відповісти на ці запитання кадровик має знати, які саме періоди зараховують до стажу роботи, що дає право на отримання щорічної відпустки, та правильно розрахувати кількість днів невикористаної відпустки.
