Щорічна відпустка лише на вихідні дні

Відповідь

Тривалість щорічної основної відпустки незалежно від режимів та графіків роботи розраховують у календарних днях (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів (ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки).

Закон про відпустки не забороняє на прохання працівника надавати частину щорічної відпустки виключно на вихідні дні за графіком роботи. Тобто формально порушення немає.

Водночас у преамбулі Закону про відпустки зазначено, що Закон про відпустки встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, усебічного розвитку особи.

Тому є ймовірність, що інспектор праці при перевірці може зробити зауваження, що оскільки дні щорічної відпустки припадають виключно на дні щотижневого безперервного відпочинку, по суті відбувається заміна частини щорічної відпустки грошовою компенсацією. Тобто така відпустка не реалізує державні гарантії права працівників на відпочинок: для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, усебічного розвитку особи.

Тому безпечніше надавати частину щорічної відпустки, щоб хоча б один день припадав на робочий день. Приміром, з п’ятниці по неділю або з суботи по понеділок.