Максимальна тривалість щорічних відпусток

Тривалість відпусток та порядок їх надання визначається Законом України «Про відпустки», КЗпП та іншими нормативними актами. Тривалість відпустки розраховується у календарних днях, не залежно від графіку та режиму роботи.

Тривалість щорічної основної відпустки

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24-х календарних днів за відпрацьований робочий рік, відлік якого розпочинається із дня укладення трудового договору.

Максимальна тривалість щорічної основної відпустки для різних категорій працівників

Категорія працівників

Максимальна тривалість

Підстава

Усі працівники

не менше 24 к. д.

ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки

Промислово-виробничий персонал вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятий на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин

24 к. д. із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 к. д.

ч. 2 ст. 6 Закону про відпустки

Працівники, зайняті на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче

28 к. д. незалежно від стажу роботи, а в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною до 150 метрів — 24 к. д. із збільшенням на 4 календарних дні при стажі роботи на такому підприємстві 2 роки і більше

ч. 3 ст. 6 Закону про відпустки

Працівники лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств (за Списком робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України)

28 к. д.

ч. 4 ст. 6 Закону про відпустки

Воєнізований особовий склад гірничорятувальних частин

30 к. д.

ч. 5 ст. 6 Закону про відпустки

Невоєнізовані працівники гірничорятувальних частин

24 к. д.із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 к. д., але не більше 28 к. д.

Керівні працівники навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічні, науково-педагогічні, наукові працівники

до 56 к. д. у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України

ч. 6 ст. 6 Закону про відпустки,

постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 346

Помічники вихователів ДНЗ

28 к. д.

Ч. 4 ст. 30 Закону України «Про дошкільну освіту»

Інваліди I і II груп

30 к. д.

ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки

Інваліди III групи

26 к. д.

Особи віком до 18-ти років

31 к. д.

ч. 8 ст. 6 Закону про відпустки

Сезонні працівники, а також тимчасові працівники (Список сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений Кабміном)

пропорційно відпрацьованому часу

ч. 9 ст. 6 Закону про відпустки

Державні службовці

30 к. д. ( якщо законами не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати)

ст. 57 Закону України «Про державну службу»

Посадові особи місцевого самоврядування

ч. 5 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»

Прокурори

30 к. д.

ч. 1 ст. 82 Закону України «Про прокуратуру»

Судді

30 робочих днів

ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

Працівники протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, здійснюють догляд за хворими на туберкульоз та/або прибирання приміщень, у яких перебувають такі хворі

36 к. д.

п. 1 ч. 1. ст. 23 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз

Працівники протитуберкульозних закладів, які захворіли професійним захворюванням

45 к. д. з використанням її у літній або інший зручний час

П. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз

Працівники, які працюють (перебувають у відрядженні) у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення

44 к. д.

Загальна тривалість відпустки не має перевищувати 56 к. д.

п. 1-3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Працівники, які працюють (перебувають у відрядженні) у зоні гарантованого добровільного відселення

37 к. д.

Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 49 к. д.

Працівники, які працюють (перебувають у відрядженні) у зоні посиленого радіологічного контролю

30 к. д.

Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 к. д.

Військовослужбовці строкової служби, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

не менш як 30 діб без урахування часу проїзду

ч. 2 ст. 25 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Журналісти

36 к. д.

ч. 3 ст. 13 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років

30 к. д.

ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають вислугу в календарному обчисленні від 10 до 15 років

35 к. д.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають вислугу в календарному обчисленні від 15 до 20 років

40 к. д.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають вислугу в календарному обчисленні понад 20 календарних років

45 к. д

Роботодавець вправі встановлювати усім чи деяким працівникам додаткові відпустки, які не передбачені законодавством про відпустки (приміром, — додаткова відпустка за безперервний стаж роботи). Такий привілей працівникам слід передбачити у колективному чи трудовому договорі. Оплачує такі «додаткові відпустки» роботодавець зі «своєї кишені».

Важливо!

Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічної відпустки — не враховуються. А от вихідні дні включаються до тривалості відпустки.

Тривалість щорічних додаткових відпусток

Трудовим законодавством передбачено такі види щорічних додаткових відпусток:

  • за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці;
  • за особливий характер праці;
  • інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Зазвичай, щорічні додаткові відпустки надаються працівникам за умови, що їх буде використано до закінчення робочого року.

Максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці становить — 35 к. д.

Додаткова відпустка за особливий характер праці умовно поділяється на два підвиди. Перший — додаткова відпустка, що надається за відповідним списком, — максимальною тривалістю 35 к. д. (аналогічно до відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці).

Другий — відпустка за ненормований робочий день — максимальною тривалість 7 к. д. Конкретну тривалість цього виду відпустки роботодавець встановлює у колективному чи трудовому договорі, залежно від виду робіт, професій та посад, обсягу виконаних робіт, ступеня напруженості, складності та самостійності у роботі, необхідності періодично виконувати службові завдання понад установлену тривалість робочого часу.

Загальна тривалість щорічної основної та щорічних додаткових відпусток не має перевищувати 59 к. д., а для працівників, зайнятих на підземних чи гірничих роботах — не більше 69 к. д.

Тривалість відпустки без збереження заробітної плати

Статтю 25 Закону про відпуски передбачено випадки та умови, за яких працівник вправі отримати відпустку без збереження заробітної плати в обов’язковому порядку (скачати), та максимальну тривалість такої відпустки для кожного окремого випадку.

Максимальна тривалість відпустки без збереження заробітної плати за угодою сторін — 15 к. д.

Тривалість додаткової відпустки учасникам бойових дій та інвалідам війни

Учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі — Закон № 3551), надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, за їх бажанням в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 14 календарних днів щорічно, а особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону № 3551, — тривалістю до 21 календарного дня щорічно.

Тривалість додаткової відпустки працівникам із дітьми

Додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів на підставі статті 19 Закон про відпустки щорічно надається:

  • жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда;
  • жінці, яка усиновила дитину;
  • одинокій матері;
  • особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи;
  • одному з прийомних батьків.

За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"

зміст

Як оперативно передати відомості про працівників на вебпортал ПФУ

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді