Відповідь
Особові справи в обов’язковому порядку ведуть на:
- керівників;
- менеджерів;
- службовців;
- професіоналів;
- фахівців;
- сумісників.
Читайте також: Особові справи із 2018 року ведемо по-новому
Строк зберігання особової справи — 75 років після звільнення (ст. 493, 495 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5).
Формуйте особову справу обов’язково, якщо код посади за КП починається з цифр 1-4.
Для працівників інших категорій, робітничі професії (код за КП починається цифрами 5-9) основне джерело відомостей про трудову діяльність — особова картка П-2. Підприємство самостійно визначає, чи формуватиме для цих працівників особові справи. Строк зберігання особових справ для «інших категорій» законодавство не визначає, але зазвичай — це 3 роки після звільнення.
В особовій справі мають бути лише документи, передбачені Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5. Максимально — 25 видів документів.
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
Вічне запитання з кадрової практики: чи долучати до особової справи згоду на обробку персональних даних… Відповідь — ні! Дізнайтесь: які документи можна і потрібно формувати до особової справи працівника, а чого у жодному разі там не має бути.
Внутрішній опис особової справи відображає включення документів до справи і містить відомості про порядкові номери документів справи, їх індекси, дати, заголовки та номери аркушів справи, на яких розташований кожен документ. Внутрішній опис документів справи, зразок якого заповнює кадровик, має бути створений при первинному оформленні особової справи. У статті Ви знайдете бланк внутрішнього опису документів особової справи та правила, з якими внутрішній опис документів особової справи буде швидким та коректним
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
Особова справа працівника, за умови додержання правил її ведення, містить повну інформацію про трудову діяльність та персональні дані цього працівника, тому на підприємстві слід організувати належний порядок зберігання особових справ працівників. Як зберігати особові справи звільнених працівників, читайте у статті
Особова справа — це сукупність документів, в яких відображені відомості про трудову діяльність особи та її біографічні дані. Зокрема, про освіту, військову службу, сімейний стан, державні відзнаки та інше. Законодавство регламентує правила формування особової справи працівника. Правила ведення особових справ та поради експертів вбережуть вас від помилок і зайвої роботи.
