Характерною особливістю підсумованого обліку робочого часу є те, що тривалість робочих часів упродовж облікового періоду може мати відхилення від норми робочого часу. Про такі відхилення від норми робочого часу, як неявки в підсумованому обліку робочого часу (відпустки, тимчасова непрацездатність тощо) та надурочна робота читайте у статті.
Підсумований облік робочого часу на підприємстві: коли потрібно застосовувати
На безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу (ст. 61 КЗпП). Але за умови, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51 КЗпП).
Зверніть увагу!
Підсумований облік робочого часу вводиться на підставі наказу керівника з погодженням з профспілкою або представниками трудового колективу.
Зауважимо, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП).
Застосовувати підсумований облік робочого часу слід для працівників, які повинні залишатися на робочому місці більше привичних 8 годин при 40-годинному робочому тижні. Це, наприклад, продавці, сторожі, офіціанти, водії тощо. Нерідко такі працівники працюють навіть більше встановленої норми, а також «недопрацьовують» — перебувають у відпустці, на лікарняному тощо.
нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо);
для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень;
у разі встановлення нормальної тривалості робочого часу, вказаної у підпунктах вище, понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.
Крім того, у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ч. 1 ст. 65, ч. 3-5 ст. 67 та ст. 71-73 (святкові і неробочі дні) КЗпП.
Основним документом при запровадженому в установі підсумованому обліку робочого часу є графік змінності, який затверджує керівник установи (організації) та погоджує з профспілкою чи представниками трудового колективу. Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП (п. 3 Методрекомендацій).
Олександр Денисенко член Центральної експертно-перевірної та Нормативно-методичної комісій Державної архівної служби України, Київ
Виконайте вісім кроків, щоб передати до архіву особові картки П-2. Адже відділ кадрів щороку готує до архівного зберігання особові картки звільнених працівників після того, як закінчився строк їх зберігання в поточному діловодстві.
Обліковий період охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку, він установлюється в колективному договорі підприємства. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді. Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди — декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо.
При підсумованому обліку робочого часу змінна робота, як правило, триває цілодобово, в тому числі в нічний час. Тому на такі роботи відповідно до частини першої ст. 55 КЗпП забороняється залучати:
2) осіб молодших вісімнадцяти років (ст. 176 КЗпП);
3) інші категорії працівників, передбачені законодавством.
Відхилення від норми робочого часу при його підсумованому обліку
Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період (п. 17. Методрекомендацій).
Ці два розрахунки необхідні з метою виявлення відхилення від норми робочого часу та достовірного нарахування заробітної плати працівникам.
Відхилення від норми робочого часу при його підсумованому обліку це — надурочна робота (перепрацювання), невиконання норми робочого часу в обліковому періоді у разі неповного робочого часу та неявки в підсумованому обліку робочого часу (недопрацювання).
При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.
Зверніть увагу!
Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою.
Є випадки, коли у графіках та табелях обліку робочого часу зазначена кількість годин у працівників менша, ніж встановлена місячна норма. Тут слід зважати на походження недопрацювань в обліковому періоді. Робітники працюють на умовах повної зайнятості, роботодавець зобов’язаний забезпечити їх роботою, але за певних причин не має можливості це зробити. Тому такий випадок вважається простоєм з вини роботодавця, що підлягає оплаті (у розмірі не менше 2/3 окладу (ставки). Ця специфіка роботи притаманна, зокрема, підприємствам сільського господарства.
При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду в підсумованому обліку робочого часу виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов’язків (відпустка, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасова непрацездатність тощо — п. 12 Методрекомендацій). Це неявки в підсумованому обліку робочого часу.
Неявки в підсумованому обліку робочого часу
Неявки в підсумованому обліку робочого часу (відпустки, тимчасова непрацездатність тощо) ураховуються за днями, що припадають на цей період за прийнятим на підприємстві графіком роботи 5-денного (або 6-денного) робочого тижня.
У випадку коли працівник перебував у відпустці, при підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні за графіком 8-годинного робочого дня (п’ятиденного робочого тижня), оскільки відпустки надаються в календарних днях.
У разі запровадження підсумованого обліку робочого часу важливе значення мають норми тривалості робочого часу (календарна та розрахункова).
Відмінність між календарною нормою робочого часу (нормальне число робочих годин за обліковий період за умови повного використання робочого часу) і розрахунковою нормою робочого часу полягає у тому, що для визначення першої передбачають повне використання робочого часу, а другої — вираховують години, не відпрацьовані працівником, зокрема, неявки в підсумованому обліку робочого часу.
Розрахункову норму робочого часу використовують як величину, необхідну для обчислення відхилення від норми робочого часу: відпрацьованих надурочних годин або невідпрацьованих годин норми робочого часу (неявки в підсумованому обліку робочого часу).
Порядок визначення розрахункової норми робочого часу наведено у п. 12 Методрекомендацій.
Приклад:
На підприємстві встановлений обліковий період — за квартал.
Норма тривалості робочого часу, розрахована за п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю з однаковою тривалістю роботи за день упродовж робочого тижня та зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів з урахуванням дії воєнного стану до 31 грудня 2024 року, у першому кварталі 2024 року становила 520 годин, з них у січні — 184 години, в лютому — 168 годин, у березні — 168 годин.
Працівник у період з 13.03.2024 по 21.03.2024 (включно) не працював у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (неявки в підсумованому обліку робочого часу), тобто був відсутній на роботі відповідно до чинного законодавства за графіком п’ятиденного робочого тижня 56 годин.
У цьому випадку нормальна тривалість робочого часу, яку повинен відпрацювати цей працівник, становитиме в січні — 184 години, в лютому — 168 годин, в березні — 112 годин (168 — 56), а всього за І квартал 2024 року 464 години.
Якщо ж цей працівник фактично відпрацював у січні 190 годин, в лютому — 174 години, а в березні — 108 годин, тобто всього за І квартал 2024 року — 472 години, то кількість надурочних годин (відхилення від норми робочого часу) складатиме 8 годин (472 — 464).
