Тривалість та особливості оформлення відпустки у зв’язку з усиновленням дитини
Поняття «дитина-сирота» та «дитина позбавлена батьківського піклування»
Важливим фактом для надання відпустки у зв’язку з усиновленням є факт усиновлення дитини саме з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III:
- дитина-сирота — це дитина, в якої померли чи загинули батьки;
- діти, позбавлені батьківського піклування, — це діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов’язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, та безпритульні діти.
Тому, наприклад, чоловік, який усиновив дитину дружини від першого шлюбу, права на соціальну відпустку у зв’язку з усиновленням дитини не має.
Строк, упродовж якого працівник може скористатись правом на відпустку у зв’язку з усиновленням дитини
Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв’язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (ч. 2 ст. 18-1 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).
Рішення суду (зокрема, про усиновлення) набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ст. 273 Цивільного процесуального кодексу України; далі — ЦПК).
Апеляційну скаргу на рішення суду подають протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 354 ЦПК). Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК).
Тривалість відпустки у зв’язку з усиновленням дитини
Відповідно до частини другої статті 182 КЗпП та частини першої статті 18-1 Закону про відпустки тривалість відпустки у зв’язку з усиновленням дитини становить 56 календарних днів, а при усиновленні двох і більше дітей — 70 календарних днів.
Зверніть також увагу, що відпустка у зв’язку з усиновленням дитини має цільове одноразове призначення і відповідно поділу не підлягає.
Оформлення відпустки у зв’язку з усиновленням дитини
Підставами для оформлення відпустки у зв’язку з усиновленням дитини є заява працівника, рішення суду про усиновлення дитини та свідоцтво про народження дитини. Оформлюють надання відпустки відповідним наказом.
При наданні відпустки у зв’язку з усиновленням слід також враховувати, що відповідно до статті 18-1 Закону про відпустки, якщо усиновлювачами дитини є подружжя, така відпустка надається одному з них на їх розсуд.
Підтвердження того, що інший з подружжя не скористався зазначеною відпусткою, може бути відповідна довідка з місця роботи.