Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП).
За наявності кількох підстав для надання додаткової відпустки «на дітей» її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Додаткова відпустка «на дітей» є соціальною відпусткою і не належить до щорічних.
На відміну від щорічних відпусток додаткова відпустка «на дітей» надається за календарний рік. При цьому, ключовою умовою надання такої відпустки є те, аби особа, яка має право на цю відпустку, у відповідному календарному році працювала (хоча б один день).
Перебуваючи у соціальній відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або у соціальній відпустці для догляду за дитиною, особа не має права на відпустку працівникам, які мають дітей, адже перебування у двох соціальних відпустках одночасно Законом про відпустки не передбачено. За винятком одного випадку — коли особа, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходить на роботу на умовах неповного робочого часу або працює вдома (що передбачено ст. 18 Закону про відпустки).
Важливо! Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ст. 56 КЗпП).
Додаткова відпустка «на дітей» за декількома підставами при роботі неповний робочий час
Якщо у певному році жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, виходить на роботу на умовах неповного робочого часу, вона отримує право на додаткову відпустку «на дітей» за цей календарний рік. Навіть, якщо працюватиме 1 годину на день чи на тиждень.
Нагадуємо, що додаткова відпустка «на дітей» може надаватися за декількома підставами тривалістю не більше 17 к. д. Робота на умовах неповного робочого часу — не виняток.
Приміром, жінці, що працює на умовах неповного робочого часу і має двох дітей віком до 15 років, одна з яких є дитиною з інвалідністю, додаткова відпустка «на дітей» надається за двома підставами — як жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років і як жінці, яка має дитину з інвалідністю. Тривалість відпустки — 17 к. д.
Компенсація додаткової відпустки «на дітей» у разі звільнення з роботи на умовах неповного робочого часу
У разі звільнення працівникака йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 24 Закону про відпустки).
Отже, якщо працівниця звільняється з роботи, де вона працювала на умовах неповного робочого часу, то невикористана додаткова відпустка «на дітей» підлягає грошовій компенсації.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
