Електронні документи та електронний підпис
Нормативна основа електронного документування
Як працювати з електронними документами, визначають два Закони:
- «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV (далі — Закон № 851);
- «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі — Закон № 2155).
Базовий документ з електронного документообігу — Закон № 851. Він визначає, як створювати, передавати, зберігати, знищувати електронні документи.
Закон № 851 визначає й основні терміни, насамперед, що таке електронний документ і електронний підпис.
Інший керівний нормативний акт з електронного документообігу — наказ Мін’юсту «Про затвердження Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання» від 11.11.2014 № 1886/5. Цим наказом затверджені:
- Порядок роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання;
- Перелік форматів даних електронних документів постійного і тривалого (понад 10 років) зберігання;
- Вимоги до структури та змісту XML-схеми архівних електронних документів;
- Вимоги щодо найменування файлів електронних документів.
Які реквізити роблять електронний документ чинним
- електронний документ є програмно-технічно залежним продуктом;
- електронний документ має широкий спектр інформаційного відображення (текстові, графічні, електронні таблиці, бази даних, мультимедійні);
- форма електронного документу може бути відокремлена від змісту, а зміст документу може бути фрагментованим (бази даних), тобто, фізично документ може зберігатися в кількох різних файлах;
- електронний документ може мати посилання, які не контролюються авторами, наприклад, використання Інтернет-файлів або файлів корпоративних баз даних з коротким діапазоном життєвого циклу;
- електронний документ зберігають на фізичних носіях інформації (магнітні, оптичні пристрої), що не можуть гарантувати довготривале збереження інформації (процес розмагнічування, механічне ушкодження, зміна програмно-технічних засобів).
Інформація в електронному документі зафіксована у вигляді електронних даних. Електронний документ має статус документа, якщо містить обов’язкові реквізити.
Обов’язковий реквізит електронного документа — це обов’язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для обліку і не матиме юридичної сили (ст. 1 Закону № 851).
Обов’язкові реквізити документу:
найменування юридичної особи;
назва виду документа (не зазначають на листах);
дата документа;
реєстраційний індекс документа;
заголовок до тексту документа;
текст документа;
підпис (для електронних документів — електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (п. 4.4 ДСТУ 4163:2020)
Електронний документообіг: від створення до зберігання документів
Що таке електронний підпис і як його отримати
Електронний підпис використовують, щоб ідентифікувати автора електронного документа (ст. 6 Закону № 851).
Електронний підпис — це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються як підпис.
З 07.11.2018, відколи набрав чинності Закон № 2155, використовуємо термін «кваліфікований електронний підпис» (КЕП).
Щоб підписувати електронні документи, подавати електронну звітність, електронні декларації, зайти до вашої електронної трудової книжки на порталі ПФУ, маєте отримати КЕП.
КЕП — це вдосконалений електронний підпис.
Як переконатися, що адресат отримав електронний документ
У нормативних актах натрапите на такі терміни, як «автор електронного документа» й «адресат електронного документа». Розкодуємо, це нескладно. Автор електронного документа — це фізична або юридична особа, яка створила електронний документ, а адресат — фізична або юридична особа, якій електронний документ адресований.
Електронні документи відсилають чи передають в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем. Є ще один шлях — відіслати електронний носій, на який записаний цей документ, наприклад флешку.
Як зберігати електронні документи
- інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання;
- має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний;
- у разі наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.