Віддалений формат роботи не знімає відповідальності з роботодавця

Закон України «Про охорону праці» наводить перелік обов’язків роботодавця із забезпечення охорони праці тих працівників, які працюють дистанційно.
Як запровадити, організувати та припинити дистанційну роботу
Йдеться не лише про створення служби охорони праці, затвердження інструкцій та проведення інструктажів, а й про:
- усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів за підсумками розслідувань;
- передачу працівникам обладнання в безпечному та належному стані для виконання дистанційної роботи.
У Пенсійному фонді уточнили, що саме у разі дистанційної роботи за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на робочому місці відповідає працівник, оскільки це він визначає своє робоче місце. Роботодавець же відповідає за належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, які передає надомному або дистанційному працівнику.
Для дистанційників так само слід проводити інструктажі з охорони праці — наприклад, за допомогою відеозв’язку. При цьому факт обміну з працівником електронними документами вже підтверджуватиме проведення інструктажу.
З огляду на постійні російські атаки по всій території України, роботодавцям радять розробити окрему інструкцію щодо дій під час оголошення повітряної тривоги та провести відповідний інструктаж.
За інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті