Незаконне звільнення та поновлення працівника: аналіз юридичних засад від правників

Правники «Юридичної газети» надали аналіз українського законодавства з питань звільнення працівників та визнання такого звільнення незаконним.

Як звільнити з роботи

Насамперед відзначили, що на трудові відносини базово впливають: 

• Конвенція Міжнародної організації праці, ратифікована постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року №3933-ХII;
• Європейська соціальна хартія (переглянута), прийнята 3 травня 1996 року, ратифікована із заявами Законом №137 від 14 вересня 2006 року;
• Хартія основних прав Європейського Союзу від 1 грудня 2009 року;
• Конституція України;
• Кодекс законів про працю України (КЗпП).

Найбільш помічним при цьому є саме КЗпП. Так, саме він регламентує законні підстави звільнення або переведення на іншу роботу працівника та порядок звільнення у разі припинення трудового договору.

Водночас норми тут можуть бути конкретизовані в інших законах. Відтак, відкритий перелік законних підстав припинення трудового договору є відмінною рисою трудового законодавства України.

До того ж, у КЗпП зафіксовано положення про правовий захист від «незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи», крім того — заборона на «будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладанні, зміні та припиненні трудового договору». Відповідно, у разі обмеження трудових прав чи незаконного звільнення працівник має право оскаржити таке рішення в суді. 

Відповідаємо на питання:

• Чи може працівник вимагати відшкодування моральної шкоди у разі незаконного звільнення

Як зауважили юристи, Конвенція МОП покладає тягар доведення наявності законної підстави звільнення на роботодавця, а суд виносить рішення щодо причини звільнення із урахуванням поданих сторонами доказів обґрунтування припинення трудових відносин та відповідно до приписів ЦПК України. Тим часом цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, обов’язку доказування і подання доказів, оцінки доказів тощо.

Роботодавцям акцентували, що звільнення може бути незаконним не лише у разі відсутності законних підстав, а й за умов порушення встановленої процедури.

Таким чином, у наказі про звільнення мають бути вказані конкретні порушення, які допустив працівник при виконанні своїх обов’язків, докази на підтвердження невиконання або неналежного виконання умов трудового договору, посилання на підставу звільнення. 

Пам’ятка

• Звільнення за прогул: помилки, через які суд визнає звільнення незаконним

Зверніть увагу: якщо працівника звільнено з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе, то допустимо визнання працівника таким, якого було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України (зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідаці, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників). 

Окремо роботодавцям нагадали, що ще в 1998 році Конституційний Суд вказав, що умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними. Це пояснюють зниженням рівня гарантій захисту прав працівника від незаконного звільнення та обмеженням права на працю. 

Як підсумок, правники заявили про необхідність докорінно змінити правове регулювання такої особливої форми трудового договору як контракт. 

За інформацією Юридичної газети