Коли не можна призупиняти трудовий договір під час війни: висновок Верховного Суду
⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Кадровик-01» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

На це звернув увагу Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2026 року у справі № 755/4131/24.
Призупинення трудових договорів на воєнний час
Спір стосувався працівниці комунального підприємства, якій роботодавець із вересня 2022 року щомісяця призупиняв дію трудового договору. Підставою називав неможливість забезпечити працівників роботою через збройну агресію. Зарплату за цей час працівниці не нараховували.
Суди врахували раніше сформовану позицію Верховного Суду: для призупинення трудового договору мають існувати обставини, які одночасно унеможливлюють роботодавцю надання роботи, а працівнику — її виконання. Сама по собі військова агресія такою безумовною підставою не є.
У цій справі важливим було й те, що працівниця раніше працювала дистанційно, мала корпоративний ноутбук та електронну пошту. Саме підприємство продовжувало основну діяльність, виплачувало зарплату частині працівників, преміювало їх та змінювало штатний розпис.
Тому під час вирішення питання про призупинення кадровику та роботодавцю потрібно оцінювати реальну можливість продовження роботи, зокрема дистанційно, а не обмежуватися загальним посиланням на воєнний стан.
Утім, працівниця не домоглася скасування наказів через пропуск строку звернення до суду. Верховний Суд погодився, що після завершення COVID-карантину тримісячний строк для звернення до суду почав обчислюватися з 1 липня 2023 року та сплив 1 жовтня 2023-го. Позов працівниця подала лише 1 березня 2024 року.
Окремо ВС звернув увагу на середній заробіток за час вимушеного прогулу. На вимогу про його стягнення тримісячний строк із частини першої статті 233 КЗпП не поширюється. Однак у цій справі гроші працівниці все одно не присудили: оскільки вимогу про визнання наказів незаконними не задовольнили, не було правової підстави для стягнення середнього заробітку.
Для роботодавця головний висновок: перед призупиненням трудового договору потрібно мати докази того, що через збройну агресію роботодавець справді не може надати роботу, а працівник — її виконувати. Самого формулювання «у зв’язку зі збройною агресією» в наказі недостатньо.
За інформацією Facebook-сторінки Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
