Немає рішення про оклад директора: Верховний Суд пояснив, як розрахувати вихідну допомогу
⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Кадровик-01» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Роботодавець відмовлявся погоджуватися з розрахунком виплати. Один із головних аргументів — директор нібито сам визначив собі розмір зарплати, хоча встановлення винагороди членам виконавчого органу належить до компетенції загальних зборів учасників товариства.
Трудові відносини з директором
Верховний Суд цей аргумент відхилив. Суд звернув увагу на обставини конкретної справи. Загальні збори протягом усього періоду роботи директора не ухвалили рішення про встановлення йому іншого розміру винагороди. Водночас товариство знало про посадовий оклад керівника, фактично виплачувало йому зарплату та не оспорювало її розмір.
За таких обставин Верховний Суд погодився з висновком про «мовчазну згоду» товариства щодо розміру виплат директору. Тому фактично отриману ним зарплату не можна було просто виключити з розрахунку вихідної допомоги через відсутність окремого рішення загальних зборів.
Директора звільнили за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП. За статтею 44 КЗпП у такому разі працівникові належить вихідна допомога у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку.
У цій справі суди стягнули з товариства 225 903,54 грн вихідної допомоги. Верховний Суд залишив ці рішення без змін.
Водночас висновок суду не означає, що директор має право самостійно встановлювати собі будь-який оклад. Верховний Суд окремо нагадав: визначення розміру винагороди членам виконавчого органу належить до компетенції загальних зборів. В іншій справі суд уже визнавав, що повноваження директора затверджувати штатний розпис не дають йому права встановлювати оклад самому собі.
Ключовими саме в цій справі стали тривале отримання директором відповідної зарплати, обізнаність товариства з її розміром та відсутність іншого рішення загальних зборів або спору щодо окладу під час роботи директора.
Якщо ж товариство вважає, що директор неправомірно нараховував собі зарплату і цим завдав юридичній особі збитків, воно може окремо звернутися з позовом про їх відшкодування. Сам по собі такий аргумент не дає підстав автоматично виключити фактично отриману зарплату з розрахунку вихідної допомоги.
За інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень
та Facebook-сторінки Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
