Коли відстрочка не дає права на виїзд за кордон

Насамперед варто врахувати три моменти.

По-перше, постанова КМУ № 57 передбачає випадки, коли сама наявність відстрочки не дає права на виїзд за кордон. Ідеться, зокрема, про осіб, зазначених у пунктах 1 та 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — студентів, викладачів та науковців.

По-друге, відстрочка не скасовує обмежень на виїзд для посадовців, яким заборонено перетинати державний кордон відповідно до пунктів 2—14 постанови КМУ № 57.

По-третє, в інших випадках можливість виїзду залежить від конкретної підстави для відстрочки. При цьому на практиці під час перетину кордону можуть висувати додаткові вимоги.

Зокрема:

• заброньовані працівники — можуть виїжджати у відрядження або відпустку; на практиці можуть виникати додаткові вимоги до документів;

• особи з інвалідністю та тимчасово непридатні — можуть перетинати кордон, однак особам з інвалідністю необхідно мати відповідний пакет документів;

• багатодітні батьки — додаткових нюансів щодо супроводу немає;

• особи, які самостійно виховують дитину, — додаткових нюансів щодо супроводу немає;

• батьки дитини з інвалідністю до 18 років — на практиці виїзд дозволяють разом із дитиною та висувають вимоги щодо повернення;

• батьки тяжко хворої дитини — на практиці також вимагають виїжджати разом із дитиною;

• батько повнолітньої дитини з інвалідністю I або II групи — на практиці виїзд пов’язують із супроводом такої дитини;

• усиновлювачі, опікуни та піклувальники — додаткових нюансів щодо супроводу немає;

• особи, які здійснюють постійний догляд за одним зі своїх батьків, дитиною або дружиною, — на практиці виїзд дозволяють разом з особою, за якою здійснюють догляд;

• опікуни недієздатних осіб — на практиці виїжджають разом із такою особою;

• чоловіки, дружини яких мають I, II або III групу інвалідності, — на практиці виїзд пов’язують із супроводом дружини;

• особи, батьки яких мають інвалідність, — на практиці вимагають супроводу такої особи, а також можуть виникати додаткові питання щодо документів;

• особи, які доглядають за членом сім’ї другого ступеня споріднення, — на практиці виїзд також пов’язують із супроводом особи з інвалідністю;

• чоловіки, які мають дитину та дружину-військовослужбовицю, — додаткових нюансів щодо супроводу немає;

• родичі загиблих або зниклих безвісти, а також родичі Героїв України, яким звання присвоєно за участь у Революції Гідності, — додаткових нюансів щодо супроводу немає.

Якщо право на виїзд на практиці пов’язують із супроводом іншої особи, можливий і інший варіант. Коли така особа перебуває за кордоном та стала на консульський облік, військовозобов’язаний може пред’явити під час перетину кордону довідку про її перебування на консульському обліку.

Водночас частина описаних вимог щодо фактичного супроводу та інших нюансів ґрунтується на практичному досвіді. Законодавство прямо їх не встановлює, тому під час перетину кордону практика може відрізнятися.

За інформацією Telegram-каналу адвоката Дар'ї Тарасенко