У кадровій практиці дуже поширеною є ситуація, коли працівник-сумісник приносить трудову книжку і просить оформити його на цій же посаді, як на основному місці роботи.
Чимало кадровиків без жодних сумнівів вдаються у таких випадках до переведення.
Важливі статті
Утім, саме переведення в означеній ситуації є неправомірним. Працівника необхідно звільнити з роботи за сумісництвом і прийняти, як на основне місце роботи, про що іще 2011 року йшлося в резонансній публікації журналу «Кадровик-01».
Наразі і Мінсоцполітики озвучило аналогічну позицію — в листі від 14.06.2016 № 121/06/187-16. Так, в профільному Міністерстві нагадують, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 Кодексу законів про працю України (КЗпП), та в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 32 КЗпП).
До того ж переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором (п. 31 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9).
Відтак, якщо працівник залишиться працювати на тій самій посаді в межах підприємства, переведення у розумінні статті 32 КЗпП не може бути застосовано.
Як резюмує Мінсоцполітики, у цьому випадку працівників доцільно звільняти з посади за сумісництвом.
Ольга Савченко,
експерт Експертус: Кадри
