Необхідно звільнити працівника з роботи на умовах сумісництва та прийняти, як на основне місце роботи, — роз’яснює Мінсоцполітики
У кадровій практиці дуже поширеною є ситуація, коли працівник-сумісник приносить трудову книжку і просить оформити його на цій же посаді, як на основному місці роботи.
Чимало кадровиків без жодних сумнівів вдаються у таких випадках до переведення.
Утім, саме переведення в означеній ситуації є неправомірним. Працівника необхідно звільнити з роботи за сумісництвом і прийняти, як на основне місце роботи, про що іще 2011 року йшлося в резонансній публікації журналу «Кадровик-01».
Наразі і Мінсоцполітики озвучило аналогічну позицію — в листі від 14.06.2016 № 121/06/187-16. Так, в профільному Міністерстві нагадують, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 Кодексу законів про працю України (КЗпП), та в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 32 КЗпП).
До того ж переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором (п. 31 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9).
Відтак, якщо працівник залишиться працювати на тій самій посаді в межах підприємства, переведення у розумінні статті 32 КЗпП не може бути застосовано.
Як резюмує Мінсоцполітики, у цьому випадку працівників доцільно звільняти з посади за сумісництвом.
Ольга Савченко,
експерт Експертус: Кадри
Робота за сумісництвом є правом працівників підприємств, установ, організацій. Сумісництво — це вид організації праці. Які особливості має робота по сумісництву? Як регулює сумісництво КЗПП України? Чи можлива робота за сумісництвом на різних підприємствах? Як здійснюється оплата праці за сумісництвом? Відповіді на ці питання, особливості прийняття за сумісництвом працівника та специфіка оформлення за сумісництвом — у статті.
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
Якщо необхідно оформити для працівника зміну роботи за сумісництвом на основне місце роботи, кадровики нерідко припускаються помилки, оформлюючи такий перехід як переведення. А як же правильно оформити таку процедуру?
Законодавство гарантує право сумісникам отримувати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. Який порядок надання відпустки суміснику, чи можлива відпустка за сумісництвом на одному підприємстві, чи вносити сумісників до графіка відпусток, чи передбачає законодавство відпустку на дітей суміснику — розкажемо у статті.
Укладення трудового договору, зокрема при прийнятті на роботу за сумісництвом, оформлюють наказом про прийняття працівника на роботу. Скачайте зразок наказу, оформлений за вимогами ДСТУ.
