Підкажемо, якими строками керуватися, коли йдеться про моральну шкоду
Верховний суд пояснив, як варто трактувати положення Кодексу законів про працю України стосовно термінів, у які працівник може подати до суду задля вирішення конфліктної ситуації, коли йдеться про моральну шкоду.
Електронні докази в трудових справах
Йдеться про ч. 1 ст. 233 КЗпП, яка зазначає:
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
Позицію Верховного суду можна простежити на прикладі розгляду позову щодо грошової компенсації моральної шкоди через невиконання рішення суду про поновлення на роботі. Так, після відмови позивачеві апеляційний суд відмовив у задоволенні вимоги про стягнення грошової компенсації моральної шкоди через те, особа звернулася до суду після тримісячного строку.
Втім, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду відкинув цей аргумент і вирішив, що позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом (п. 1 ч. 1 ст. 268 ЦК України).
Власне, саме такою є ситуація із завданням моральної шкоди.
Зауважте: Завдання моральної шкоди означає, що порушення прав працівника спричинило страждання, втрату нормальних життєвих зв’язків і змусило докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Працівник, який бажає звільнитись за власним бажанням за відсутності поважної причини, зобов’язаний за два тижні повідомити роботодавця про своє звільнення. Якщо ж працівник в заяві вказав причину, через яку потрібно раніше звільнитися, тоді термін відпрацювання не застосовується. Про це та про інші випадки, коли можна звільнитись без відпрацювання, читайте в статті.
Можна досконало знати порядок звільнення з роботи, але коли мова йде про конкретного працівника, на допомогу варто покликати як професійний досвід, так і життєвий. Ця стаття допоможе отримати відповідь на питання, як правильно звільнити працівника.
Які дії кадрової служби у разі ліквідації підприємства? Яким чином звільняти працівників, щодо яких встановлено заборону на звільнення або які відсутні з нез’ясованих причин (приміром, виїхали за кордон)? Як визначати дату звільнення, якщо процес ліквідації може розтягнутися на рік або навіть більше?
Працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором. Що робити, коли виникла необхідність змін в організації як самого виробництва, так і істотних умов праці за трудовими договорами. Роз’яснюємо порядок дій та документування.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Про підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника та порядок розірвання трудового договору за таких підстав — у статті.
Верховний суд пояснив, як варто трактувати положення Кодексу законів про працю України стосовно термінів, у які працівник може подати до суду задля вирішення конфліктної ситуації, коли йдеться про моральну шкоду.
