Кодекс законів про працю України (ст. 211) надає таке визначення:
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.
Важливо, що роботодавець обмежений у кількості таких договорів: вони можуть становити не більш ніж 10% від загальної кількості трудових договорів, стороною яких є певний роботодавець.
Оформлюємо трудовий договір із нефіксованим робочим часом
Попри те, що робочий час — нефіксований, встановлені законом вимоги щодо його тривалості та часу відпочинку повинні дотримуватися.
При цьому необхідність та час залучення працівника до роботи роботодавець визначає на свій розсуд (при цьому слід дотримуватися термінів погодження з працівником, які встановлює трудовий договір). Відповідно, оплата відбувається лише за фактично відпрацьований час.
У податковій службі наголошують, що після року роботи на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом працівники мають право звернутися до роботодавця з вимогою укласти трудовий договір на умовах загальновстановленого графіка роботи.
За інформацією Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті
Праця неповнолітніх осіб — нині актуальна тема. Працевлаштування неповнолітніх в Україні та особливості звільнення неповнолітніх з роботи хоч і регулюються законодавством, однак лишають низку питань для роботодавців. Способи працевлаштування неповнолітніх, тривалість відпустки для неповнолітніх, дозвіл на працевлаштування неповнолітніх, додаткові підстави звільнення для неповнолітніх, про все це — у статті
Кадровики зазначають у наказах про прийняття на час відпустки з вагітності та пологів, що приймають працівника тимчасово. Але це помилка. В наказі необхідно вказати вид трудового договору на час такої відпустки: строковий трудовий договір
Сезонна робота — це одна з найбільш поширених форм працевлаштування в різних сферах діяльності, таких як сільське господарство, будівництво, туризм, роздрібна торгівля та інші. Вона є чудовою можливістю для працівників знайти тимчасову зайнятість, а для роботодавців — вирішити питання з підвищеною потребою у працівниках у пік сезону. Однак процес найму сезонних працівників має свої особливості, а відпустка на сезонній роботі викликає низку питань. Усе про оформлення відпустки сезонним працівникам — у статті
КМУ від 28.03.1997 № 278 визначає сезонні галузі та сезонні роботи
