Кодекс законів про працю України (ст. 211) надає таке визначення:
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.
Важливо, що роботодавець обмежений у кількості таких договорів: вони можуть становити не більш ніж 10% від загальної кількості трудових договорів, стороною яких є певний роботодавець.
Оформлюємо трудовий договір із нефіксованим робочим часом
Попри те, що робочий час — нефіксований, встановлені законом вимоги щодо його тривалості та часу відпочинку повинні дотримуватися.
При цьому необхідність та час залучення працівника до роботи роботодавець визначає на свій розсуд (при цьому слід дотримуватися термінів погодження з працівником, які встановлює трудовий договір). Відповідно, оплата відбувається лише за фактично відпрацьований час.
У податковій службі наголошують, що після року роботи на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом працівники мають право звернутися до роботодавця з вимогою укласти трудовий договір на умовах загальновстановленого графіка роботи.
За інформацією Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
Колективний договір — це угода між роботодавцем (або об’єднанням роботодавців) та представницьким органом працівників, яка встановлює взаємні права, обов’язки і відповідальність сторін щодо регулювання виробничих (робочих) відносин. Проте іноді виникає потреба припинити дію колективного договору — через зміну власника, ліквідацію підприємства або укладення нового документа. Усе про припинення дії колективного договору — у статті.
Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору — у статті
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті
Підпишіться на 
