До запровадження нових умов зберігається попередній рівень оплати праці

У мирний час про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). У період дії воєнного стану роботодавець повідомляє працівника про зміну істотних умов праці, передбачених частиною третьою статті 32 КЗпП, не пізніш як до запровадження таких умов (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).
Чи можна звільнити працівника через відмову працювати після зміни істотних умов праці упродовж строку попередження
Роботодавець зобов’язаний дотримати встановленого КЗпП строку попередження про зміну істотних умов праці. Зміни вводять у дію не раніше, ніж спливе строк попередження.
Зміна істотних умов праці: як довго можна працювати на старих умовах?
На прохання працівника, який відмовляється продовжити роботу у змінених умовах праці, роботодавець може звільнити його за пунктом 6 статті 36 КЗпП у будь-який день із моменту отримання повідомлення про запровадження неповного робочого часу до фактичного запровадження нового режиму роботи, з виплатою, відповідно до статті 44 КЗпП вихідної допомоги.
Прохання працівник висловлює в заяві. Звільнення оформлюють наказом. Наказ за своїм змістом не відрізнятиметься від «стандартного» наказу про звільнення за пунктом 6 статті 36 КЗпП, єдина відмінність — у графі «Підстави» додайте ще таку підставу, як заява працівника про звільнення до закінчення строку попередження.
Таке звільнення є цілком правомірним. Інше тлумачення означатиме ущемлення встановлених статтею 43 Конституції України трудових прав працівника, попередженого про зміну істотних умов праці, який знайшов нове місце роботи.
Ліквідація підприємства — це повне припинення його діяльності без правонаступництва. Така ситуація завжди супроводжується необхідністю припинення трудових відносин з усіма працівниками. У таких випадках особливо важливим є правильне застосування законодавства щодо звільнення працівників у разі ліквідації підприємства. Які дії кадрової служби у разі ліквідації підприємства? Яким чином звільняти працівників, щодо яких встановлено заборону на звільнення або які відсутні з нез’ясованих причин. Усе про звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства — у статті.
Працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором. Що робити, коли виникла необхідність змін в організації як самого виробництва, так і істотних умов праці за трудовими договорами. Роз’яснюємо порядок дій та документування.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Законодавство України чітко визначає порядок звільнення з роботи з ініціативи роботодавця, а також підстави звільнення працівника з ініціативи власника, які гарантують захист прав як працівника, так і роботодавця. Усе про звільнення з ініціативи власника — у статті
Особливості звільнення під час воєнного стану в Україні регламентуєт Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), адже він має тимчасовий пріоритет над КЗпП. Закон № 2136 вніс зміни й у порядок припинення трудових відносин. Які нюанси необхідно врахувати під час звільнення працівника під час воєнного стану, розберемо у статті
Законодавство про працю надає право працівникам розривати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника за два тижні. Але на час дії воєнного стану є поважна причина для звільнення без попередження. Детальніше читайте у статті.