Зміна істотних умов праці: коли звільнити працівника, який не хоче продовжувати роботу?

У мирний час про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). У період дії воєнного стану роботодавець повідомляє працівника про зміну істотних умов праці, передбачених частиною третьою статті 32 КЗпП, не пізніш як до запровадження таких умов (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).

Чи можна звільнити працівника через відмову працювати після зміни істотних умов праці упродовж строку попередження

Роботодавець зобов’язаний дотримати встановленого КЗпП строку попередження про зміну істотних умов праці. Зміни вводять у дію не раніше, ніж спливе строк попередження.

Зміна істотних умов праці: як довго можна працювати на старих умовах?

На прохання працівника, який відмовляється продовжити роботу у змінених умовах праці, роботодавець може звільнити його за пунктом 6 статті 36 КЗпП у будь-який день із моменту отримання повідомлення про запровадження неповного робочого часу до фактичного запровадження нового режиму роботи, з виплатою, відповідно до статті 44 КЗпП вихідної допомоги.

Прохання працівник висловлює в заяві. Звільнення оформлюють наказом. Наказ за своїм змістом не відрізнятиметься від «стандартного» наказу про звільнення за пунктом 6 статті 36 КЗпП, єдина відмінність — у графі «Підстави» додайте ще таку підставу, як заява працівника про звільнення до закінчення строку попередження.

Таке звільнення є цілком правомірним. Інше тлумачення означатиме ущемлення встановлених статтею 43 Конституції України трудових прав працівника, попередженого про зміну істотних умов праці, який знайшов нове місце роботи.