Можливість поєднувати роботу на різних підприємствах гарантована КЗпП
Кодекс законів про працю України (ст. 21, ч. 2) дозволяє громадянам реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці, укладаючи трудові договори на одному чи одночасно на декількох підприємствах (якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін).
Як оформити відсутність сумісника, що їде у відрядження на основному місці роботи
Сумісництво при цьому у КЗпП визначають так:
Сумісництво — це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця-фізичної особи.
Після початку повномасштабного вторгнення уряд скасував попередні обмеження для працівників державних підприємств та установ (наприклад, щодо тривалості роботи за сумісництвом).
Важливо пам'ятати, що заробітна плата сумісникам виплачується за фактично виконану роботу.
За інформацією Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
Сумісництво і суміщення професій і посад є проблемним питанням для працівників кадрових служб. Нерідко сумісництво та суміщення в трудовому праві плутають або, ще гірше, ототожнюють їх. У статті ви знайдете все про сумісництво і суміщення, порівняльна характеристика яких є дуже важливою. Отже, сумісництво і суміщення: в чому різниця?
Робота за сумісництвом є правом працівників підприємств, установ, організацій. Сумісництво — це вид організації праці. Які особливості має робота по сумісництву? Як регулює сумісництво КЗПП України? Чи можлива робота за сумісництвом на різних підприємствах? Як здійснюється оплата праці за сумісництвом? Відповіді на ці питання, особливості прийняття за сумісництвом працівника та специфіка оформлення за сумісництвом — у статті.
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
Якщо необхідно оформити для працівника зміну роботи за сумісництвом на основне місце роботи, кадровики нерідко припускаються помилки, оформлюючи такий перехід як переведення. А як же правильно оформити таку процедуру?
Підпишіться на 
