Стаття 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП) гарантує збереження місця роботи та посади за працівниками, які:
- проходять базову військову службу;
- призвані на військову службу за призовом офіцерського складу або під час мобілізації;
- проходять військову службу за призовом резервістів в особливий період;
- уклали новий контракт на військову службу.
Ці гарантії поширюються також на періоди лікування, полону, а також на випадки, коли військовослужбовець був визнаний безвісти зниклим або оголошений судом померлим.
Працівники, призвані на військову службу за власним бажанням, мають право на грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки. Для цього потрібно подати заяву не пізніше останнього дня місяця, коли особа була увільнена від роботи у зв’язку з призовом.
Якщо ж працівник вирішив звільнитися у зв’язку з призовом або вступом на військову службу (включно з альтернативною невійськовою службою), трудовий договір припиняється за пунктом 3 частини першої статті 36 КЗпП. При цьому виплачується вихідна допомога у розмірі не менше двох мінімальних зарплат.
Крім того, у разі звільнення через призов або вступ на військову службу, відрахування із заробітної плати за використану наперед щорічну відпустку не проводиться.
За матеріалами
