Якщо працівник звільняється до завершення робочого року, за який уже отримав відпустку, роботодавець має право здійснити відрахування із зарплати. У яких випадках це дозволено, а коли — заборонено, пояснили в Держпраці

Право на щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості у перший рік роботи виникає після 6 місяців безперервної роботи на підприємстві (ст. 10 Закону України «Про відпустки»). Винятки з цього правила визначені у самій статті — вона містить перелік категорій працівників, які можуть скористатися відпусткою раніше.
Якщо працівник звільняється до завершення робочого року, за який він уже скористався повною щорічною відпусткою, роботодавець має право здійснити відрахування з його заробітної плати за дні відпустки, що припадають на невідпрацьований період. Такі відрахування проводяться на підставі відповідного наказу або розпорядження.
Однак у ряді випадків відрахування не здійснюють. Це стосується звільнення у зв’язку з призовом на військову службу, переведенням (за згодою) на інше підприємство, переходом на виборну посаду, відмовою від переїзду разом з підприємством або від продовження роботи через зміну істотних умов праці. Відрахування також не проводять у разі звільнення з ініціативи роботодавця (за пунктами 1, 2 і 5 статті 40 КЗпП), направлення на навчання та виходу на пенсію.
За інформацією Південно-Східного
міжрегіонального управління Держпраці
Законодавство про працю надає право працівникам розривати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника за два тижні. Але в період дії воєнного стану є поважна причина для звільнення без попередження. Детальніше читайте у статті.
Роботодавцям слід пам’ятати, як правило, — з працівником слід провести повний розрахунок при звільненні. Які є види виплати при звільненні та як вони різняться залежно від підстави звільнення, як нараховуються розрахункові та що містить в собі виплата компенсації при звільненні, які виплати при звільненні за власним бажанням передбачено законом — детально у статті
Видача трудової книжки в день звільнення передбачена чинним законодавством. Бувають випадки, коли працівник відсутній на роботі в день звільнення або втратив свою трудову книжку, чи бажає отримати її на руки, щоб подати відомості до Пенсійного фонду, які дії працівника та роботодавця? Відповіді на ці та інші запитання отримаєте в статті
Питання звільнення вагітних жінок є одним із найчутливіших у трудовому законодавстві України. Роботодавці повинні діяти виключно в межах закону, адже неправомірне звільнення вагітної жінки з роботи може спричинити серйозні юридичні наслідки — від поновлення працівниці на посаді до виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Працівник, який бажає звільнитись за власним бажанням за відсутності поважної причини, зобов’язаний за два тижні повідомити роботодавця про своє звільнення. Якщо ж працівник в заяві вказав причину, через яку потрібно раніше звільнитися, тоді двотижневий строк попередження не застосовуємо. Про це та про інші випадки, коли можна звільнитись без відпрацювання, читайте в статті.