Відповідь
Працедавці в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Це встановлено ст. 9-1
КЗпП
. Для цього є колективний договір, який укладається та діє на підприємстві, а також інші локальні нормативні документи роботодавця.
Як укласти колективний договір
Правові засади застосування колективних договорів в Україні визначені у:
Ст. 13 КЗпП визначено, що у
колективному договорі
встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, зміни в організації виробництва і праці, а також встановлення гарантій, компенсацій, пільг.
Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов’язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали (ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди»).
Таким чином, норма, що надає працівникам, попередженим про скорочення їх посад, певної кількості годин робочого часу із збереженням зарплати для пошуку нової роботи, має бути передбачена у колективному договорі з формулюванням зобов’язання роботодавця надавати працівникам, яких попереджено про скорочення їх посад, на їхнє прохання певну кількість годин робочого часу на тиждень із збереженням зарплати для пошуку нової роботи.
Як провести скорочення штату
Якщо такі гарантії встановлено роботодавцем, то для їх надання працівникові необхідно подати письмову заяву, а роботодавцю видати відповідний наказ (розпорядження).
Час для пошуку нової роботи на підставі положень колективного договору включається до складу робочого часу, у табелі обліку робочого часу такі години позначаються як години роботи, передбачені колдоговором («Р» або «01»).
Оплата часу пошуку нової роботи здійснюється на загальних підставах.
За матеріалами ГУ Держпрацi в Одеськiй областi
Табель обліку робочого часу — це один із головних документів на підприємстві. Табелювання працівників використовується для фіксації фактично відпрацьованих годин, відсутностей працівників, відпусток та інших видів робочого часу. Правильно організований облік робочого часу на підприємстві допомагає уникнути помилок у нарахуванні заробітної плати та контролювати дисципліну праці. Хто веде табель обліку робочого часу? Хто підписує табель обліку робочого часу? Чи є типовий табель обліку робочого часу? Відповіді на ці та інші питання про табель робочого часу та зразок табеля обліку робочого часу — у статті
Використання робочого часу на підприємствах, в установах, організаціях обліковують за допомогою обліку використання робочого часу щомісячно на всіх працівників.
Введення підсумованого обліку робочого часу — це процедура запровадження на підприємстві особливого режиму обліку робочого часу, коли облік ведуть не за кожний день чи тиждень окремо, а за обліковий період (місяць, квартал, рік). Це дозволяє гнучко планувати графіки роботи, особливо там, де неможливо встановити стандартний робочий день або тиждень (транспорт, охорона, медзаклади, безперервне виробництво тощо)
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
За письмовим погодженням між працівником і роботодавцем незалежно від форми власності для працівника можна встановити гнучкий режим робочого часу. Гнучкий графік роботи регулює стаття 60 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Які особливості має гнучкий графік роботи під час воєнного стану читайте у статті
