Відповідь
Відповідає Ірина Житкова, головний редактор Експертус Кадри
У табелі обліку використання робочого часу зазначайте фактичну кількість годин, відпрацьовану працівниками.
Законодавчо затвердженої норми робочого часу на рік немає. Ця норма — розрахункова.
Норму робочого часу за обліковий період визначають у колективному договорі, керуючись пунктом 12 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 № 138 (далі — Наказ № 138).
Зокрема, якщо робочий тиждень — 6 днів, норму робочого часу за обліковий період визначають за календарем:
- з розрахунку робочий день — 7 годин;
- з урахуванням скороченого робочого часу —
- напередодні вихідних днів — до 5 год.; напередодні святкових і неробочих днів — на 1 год.
Якщо робочий тиждень — 5 днів, послуговуйтеся формулою:
тривалість робочого дня × кількість робочих днів, що припадають на обліковий період.
Враховуйте скорочений робочий час напередодні святкових і неробочих днів.
У разі підсумованого обліку робочого часу роботу у святкові та неробочі дні за графіком включають у норму робочого часу за обліковий період. Роботу в такі дні все одно оплачують у подвійному розмірі. При підрахунку понадурочних годин роботу в такі дні за графіком виключають, бо підприємство вже оплатило їх у подвійному розмірі (п. 11 Наказу № 138).
Переведення годинника на літній час передбачає додавання однієї години до поточного часу. Це зміна, яка зазвичай відбувається весною для економії енергії та кращого використання світлового дня. Про те, чи варто відображати весняне переведення годинника в табелі обліку використання робочого часу та які особливості має перехід на літній час 2025 року — читайте у статті.
Працівник може звернутися до роботодавця з проханням встановити йому індивідуальний графік роботи: раніше починати роботу, раніше закінчувати, зменшити час перерви. На практиці роботодавці ідуть назустріч працівникам, які аргументують таку потребу поважними причинами.
Управління робочим часом є важливим аспектом організації праці на підприємстві. Для ефективного обліку робочого часу роботодавець повинен розробити та затвердити відповідне Положення про облік використання робочого часу, яке регулює правила обліку, реєстрації та контролю за робочим часом працівників. Як скласти наказ про затвердження положення про облік використання робочого часу — у статті.
Неповний робочий час — це один із видів тривалості робочого часу, передбачений законодавством. Що передбачає неповний робочий час і порядок його встановлення? Для кого встановлюється неповний робочий час? Чи можливе переведення на неповний робочий день під час війни? Як зафіксувати неповний робочий час в штатному розписі? Усе про неповний робочий час в умовах війни та перехід з неповного робочого часу на повний — у статті.
Підсумований облік робочого часу — це досить поширене явище на практиці. Проте, невизначеності в законодавстві щодо окремих його елементів викликають ряд питань. Зокрема, які характеристики має підсумований облік робочого часу і оплата праці, як закріплюється підсумований облік робочого часу в Колективному договорі, чи має свої особливості підсумований облік робочого часу для сумісників. Відповіді на ці та інші запитання щодо підсумованого обліку робочого часу читайте у статті.
