Працівник, з яким на законних підставах уклали строковий трудовий договір/контракт, може вимагати достроково розірвати його та не попереджати про це роботодавця за два тижні, якщо є причини, що зазначає стаття 39 КЗпП:
хвороба або інвалідність, які перешкоджають виконувати роботу за трудовим договором;
порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору;
неможливість продовжувати роботу у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП:
переїзд на нове місце проживання;
переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
вступ до закладу освіти;
неможливість проживання в даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
Однієї із поважних причин звільнення за власним бажанням є переїзд на нове місце проживання. У зв’язку з цим працівник вправі вимагати розірвання трудових відносин у строк, про який він просить. Тобто попереджати про своє звільнення за два тижні у такому випадку не потрібно.
Звільнення за згодою сторін — одна із найпоширеніших підстав для припинення трудового договору. Які нюанси слід врахувати під час розірвання трудового договору за згодою сторін? Як регулює питання щодо звільнення за згодою сторін стаття КЗпП? Чи передбачає звільнення за згодою сторін виплати працівнику? Дізнайтеся порядок звільнення за згодою сторін та врахуйте застороги.
Строковий трудовий договір роботодавець та працівник укладають на певний період часу. Які особливості розірвання строкового трудового договору? Чи можливе дострокове розірвання строкового договору? Хто та за яких умов має право це зробити — роз’яснюємо у статті.
Можливість звільнити працівника за невідповідність займаній посаді передбачає пункт 2 статті 40 КЗпП. Тут йдеться виключно про виявлену невідповідність кваліфікації працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
