Відповідь
При прийнятті на роботу особа з інвалідністю повинна подати (ч. 2 ст. 24 Кодексу законів про працю; далі — КЗпП):
- довідку до акту огляду МСЕК:
- індивідуальну програму реабілітації.
Роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, а також встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (ст. 172 КЗпП).
За порушення зазначених норм законодавство передбачає такі санкції:
- штраф у розмірі від 510 грн до 1700 грн для посадових осіб підприємств (ч. 1 ст. 41 Кодексу про адміністративне правопорушення; далі — КпАП);
- штраф у розмірі мінімальної зарплати для юридичних осіб (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Підприємства зобов’язані створити для працівників з інвалідністю умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК та ІПР, вжити додаткові заходи безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII; далі — Закон № 2694).
Перегляньте також: Список працюючих осіб з інвалідністю, що подають до Фонду соцзахисту інваліді
Невиконання норм щодо створення належних умов праці особі з інвалідністю є порушенням законодавства про охорону праці, що має наслідком притягнення посадових осіб та працівників підприємства до адміністративної відповідальності (ч. 6 ст. 43 Закону № 2694).
Так, притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюють відповідно до частини 5 статті 41 КпАП шляхом накладення штрафу:
- на працівників підприємства — від 68 грн до 170 грн;
- на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності — від 340 грн до 680 грн.
У випадку погіршення стану здоров’я працівника з інвалідністю або його смерті, роботодавець нестиме відповідальність згідно з Кримінальним кодексом (далі — КК).
Якщо порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого карають (ч. 1 ст. 271 КК):
- штрафом від 1700 грн до 3400 грн;
- виправними роботами на строк до двох років;
- обмеженням волі на строк до двох років.
За те саме діяння, якщо воно спричинило загибель працівника або інші тяжкі наслідки карають (ч. 2 ст. 271 КК):
- виправними роботами на строк до двох років;
- обмеженням волі на строк до п’яти років;
- позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до двох років або без такого.
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
Найпоширеніші запитання, які турбують роботодавців, та відповіді на них в одній статті ☟
Держава захищає права працівників з інвалідністю та гарантує їм право на роботу. Як приймати на роботу таких працівників і дотримати вимог законодавства? Як оформити наказ про прийняття на роботу інваліда? Вберегтися від помилок під час працевлаштування осіб з інвалідністю допоможе наша стаття
Особа з інвалідністю — особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Протягом року кадрові служби пильнують, аби на підприємстві працювали особи з інвалідністю у кількості, що відповідає нормативу робочих місць. Однак дуже часто з’ясовується, що норматив не виконано. Одна з причин — оскільки у розрахунку беруть участь усереднені показники, після заокруглень фактична чисельність осіб з інвалідністю виявляється меншою, аніж планували. Як уникнути такої проблеми?
Медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) працівник повинен пройти для встановлення інвалідності. Для цього необхідна виробнича характеристика, шаблон якої розробили експерти Системи.
