Відповідь
Чи може працівник взагалі відмовитися від обідньої перерви?
У чинному законодавстві немає норми, за якою тривалість обідньої перерви залежить від тривалості робочого дня (зміни).
Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП) регламентує максимальну тривалість перерви – 2 години. Мінімальної тривалості часу на відпочинок – немає. Проте у пункті 3.1 Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 04.10.2006 № 359, зазначено, що час перерви на відпочинок і харчування може становити від тридцяти хвилин до двох годин на зміну. Додатково у частині 1 статті 66 КЗпП вказано, що обідню перерву, як правило, надають через чотири години після початку роботи (ч. 1 ст. 66 КЗпП).
Нагадуємо, що графік роботи, тривалість робочого часу і відпочинку в організаціях визначають роботодавець та профспілка. Якщо профспілкової організації немає — представники, обрані на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів. Прийняті рішення закріплюють у колективному договорі (ч. 2 ст.7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-ХІІ та ч. 2 ст.13 КЗпП).
Також згідно з частиною 2 статті 66 КЗпП час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР).
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
Переведення годинника на літній час передбачає додавання однієї години до поточного часу. Це зміна, яка зазвичай відбувається весною для економії енергії та кращого використання світлового дня. Про те, чи варто відображати весняне переведення годинника в табелі обліку використання робочого часу та які особливості має перехід на літній час 2025 року — читайте у статті.
Працівник може звернутися до роботодавця з проханням встановити йому індивідуальний графік роботи: раніше починати роботу, раніше закінчувати, зменшити час перерви. На практиці роботодавці ідуть назустріч працівникам, які аргументують таку потребу поважними причинами.
Управління робочим часом є важливим аспектом організації праці на підприємстві. Для ефективного обліку робочого часу роботодавець повинен розробити та затвердити відповідне Положення про облік використання робочого часу, яке регулює правила обліку, реєстрації та контролю за робочим часом працівників. Як скласти наказ про затвердження положення про облік використання робочого часу — у статті.
Неповний робочий час — це один із видів тривалості робочого часу, передбачений законодавством. Що передбачає неповний робочий час і порядок його встановлення? Для кого встановлюється неповний робочий час? Чи можливе переведення на неповний робочий день під час війни? Як зафіксувати неповний робочий час в штатному розписі? Усе про неповний робочий час в умовах війни та перехід з неповного робочого часу на повний — у статті.
Підсумований облік робочого часу — це досить поширене явище на практиці. Проте, невизначеності в законодавстві щодо окремих його елементів викликають ряд питань. Зокрема, які характеристики має підсумований облік робочого часу і оплата праці, як закріплюється підсумований облік робочого часу в Колективному договорі, чи має свої особливості підсумований облік робочого часу для сумісників. Відповіді на ці та інші запитання щодо підсумованого обліку робочого часу читайте у статті.
