Відповідь
Чи може працівник взагалі відмовитися від обідньої перерви?
У чинному законодавстві немає норми, за якою тривалість обідньої перерви залежить від тривалості робочого дня (зміни).
Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП) регламентує максимальну тривалість перерви – 2 години. Мінімальної тривалості часу на відпочинок – немає. Проте у пункті 3.1 Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 04.10.2006 № 359, зазначено, що час перерви на відпочинок і харчування може становити від тридцяти хвилин до двох годин на зміну. Додатково у частині 1 статті 66 КЗпП вказано, що обідню перерву, як правило, надають через чотири години після початку роботи (ч. 1 ст. 66 КЗпП).
Нагадуємо, що графік роботи, тривалість робочого часу і відпочинку в організаціях визначають роботодавець та профспілка. Якщо профспілкової організації немає — представники, обрані на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів. Прийняті рішення закріплюють у колективному договорі (ч. 2 ст.7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-ХІІ та ч. 2 ст.13 КЗпП).
Також згідно з частиною 2 статті 66 КЗпП час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР).
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
Управління робочим часом є важливим аспектом організації праці на підприємстві. Для ефективного обліку робочого часу роботодавець повинен розробити та затвердити відповідне Положення про облік використання робочого часу, яке регулює правила обліку, реєстрації та контролю за робочим часом працівників. Як скласти наказ про затвердження положення про облік використання робочого часу — у статті
Захист працівників під час роботи при низьких температурах є важливим аспектом охорони праці. Який має бути оптимальний температурний режим на робочому місці? При якій температурі скорочується робочий день? Які особливості нормативного регулювання має робота при низькій температурі? Усі відповіді — у статті
Неповний робочий час — це один із видів тривалості робочого часу, передбачений законодавством. Що передбачає неповний робочий час і порядок його встановлення? Для кого встановлюється неповний робочий час? Чи можливе переведення на неповний робочий день під час війни? Як зафіксувати неповний робочий час в штатному розписі? Які особливості прийняття на роботу з неповним робочим днем варто враховувати обом сторонам трудових відносин? Усе про неповний робочий час в умовах війни та перехід з неповного робочого часу на повний — у статті.
Введення підсумованого обліку робочого часу — це процедура запровадження на підприємстві особливого режиму обліку робочого часу, коли облік ведуть не за кожний день чи тиждень окремо, а за обліковий період (місяць, квартал, рік). Це дозволяє гнучко планувати графіки роботи, особливо там, де неможливо встановити стандартний робочий день або тиждень (транспорт, охорона, медзаклади, безперервне виробництво тощо)
Переведення годинника на зимовий час — це практика, коли годинники переводять назад на одну годину, щоб використовувати світловий день більше вранці та зекономити електроенергію. Відтак, у ніч з 25 на 26 жовтня українці переведуть свої годинники на годину назад. Що має врахувати роботодавець, кадровик та працівник під час осіннього переведення часу?