Роботодавець не повинен довільно обирати, який договір укласти з працівниками: трудовий чи цивільно-правовий. Держпраці наголосила, що для цього визначені чіткі критерії.
Документи при прийнятті на роботу
Так, говорити про трудові відносини слід, коли:
- особу призначено на посаду з певними обов’язками та визначено режим роботи та робочий час;
- роботодавець контролює, як, коли і де особа виконує роботу;
- особа отримує фіксовану погодинну, щотижневу або місячну зарплату;
- оплата відбувається за процес праці, а не за її результат;
- матеріали та обладнання для виконання роботи надає роботодавець;
- особі надаються вихідні дні та оплачувані відпустки тощо.
У такому разі йдеться про відносини «працівник – роботодавець» і потрібно укладати трудовий договір. У Держпраці наголосили, що наймати працівників можуть не лише підприємства, а й фізичні особи (робота кухарів, нянь, водіїв тощо). В такому разі так само слід дотримуватися законодавства.
А от якщо ви наймаєте незалежного підрядника (особу, яка самостійно забезпечує себе роботою), укладається цивільно-правова угода про надання послуг.
Скачайте зразок заяви про прийняття на роботу
Втім, потрібно не лише правильно визначити тип угоди, а й правильно оформити нового працівника. При влаштуванні на роботу потрібно надати паспорт або ж інший документ на посвідчення особи, індивідуальний податковий номер, трудову книжку (якщо вона наявна) або ж, за потреби, інші документи (щодо освіти, стану здоров'я тощо). Водночас роботодавець не має права вимагати інформацію щодо партійної та національної приналежності працівників, їх походження, реєстрації місця проживання чи перебування.
Загалом же порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками включає такі основні етапи:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
