Чи можна компенсувати директору дні відпустки, невикористані за минулі роки?
Відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.
Читайте також — Порядок надання відпустки директору
За бажанням працівника за частину щорічної відпустки може бути надана компенсація за невикористану відпустку без звільнення. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
Читайте також — Тривалість щорічної відпустки
Оскільки директору встановлено щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні, але ці відпустки не використано, виплатити компенсацію за невикористану відпустку за минулі роки можна лише у разі звільнення.
Звернімо увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.
Чи можна надавати відпустку директору лише на вихідні дні?
Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів (частина перша ст. 12 Закону про відпустки ). При цьому основна безперервна частина щорічної відпустки не обов’язково має бути першою.
Читайте також — Поділ відпусток: які види дозволено надавати частинами
Згідно зі статтею 5 Закону про відпустки тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується у календарних днях.
Нарахування виплат за час щорічної відпустки або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки (п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 ).
Отже, директору, як і будь-якому іншому працівнику, може бути поділено щорічну основну відпустку за умови надання безперервної частини щорічної основної відпустки за кожний робочий рік тривалістю 14 календарних днів. Принагідно зазначимо, що поділ відпустки — це право, а не обов’язок роботодавця.
Решту днів відпустки може бути поділено частинами будь-якої тривалості, у т. ч. на два календарних дні. Також законодавством не встановлено вимоги щодо надання щорічної відпустки з дня, який для працівника є робочим за графіком. За дні щорічної відпустки, що припадають на вихідні дні за графіком роботи, працівник одержить заробітну плату, тобто «відпускні» у розмірі середнього заробітку.
Підсумуємо: за кожний робочий рік директору може бути надано частину щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів, а частину відпустки, тривалість якої становить 10 днів, можна надавати частинами по два календарних дні, наприклад, по суботах і неділях.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
