За законодавством про працю регулюються трудові відносини із працівниками незалежно від форм власності підприємтсва, виду його діяльності і галузевої належності. Це стосується й осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами
За трудовим договором працівник зобов’язується виконувати визначену ним роботу, дотримуватись ПВТР, власник чи уповноважена ним особа — виплачувати працівнику зарплату і забезпечувати умови праці, що необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором і угодою сторін.
Відмова в укладенні трудового договору
Відмова в укладенні трудового договору (прийнятті на роботу) має бути обґрунтованою:
- відсутність вакансій;
- відсутність належної кваліфікації в претендента;
- пряма заборона, яка випливає з чинного законодавства (праця жінок та неповнолітніх на важких роботах, прийняття на посади з матеріальною відповідальністю осіб, раніше засуджених за корисливі злочини, близьких родичів, якщо робота пов’язана з їхньою безпосередньою підпорядкованістю).
Строк дії трудового договору
Трудовий договір: визначаємо строк і форму
Відповідно до ст. 23 КЗпП договір укладають на невизначений термін або термін, погоджений сторонами чи на час виконання певної роботи. Тобто трудові договори укладають:
- на невизначений термін;
- строкові — в тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін через характер роботи або умови її виконання (сезонна робота тощо).
Якщо в трудовому договорі не обумовлено термін, це означає, що працівник зараховується на постійну роботу. Однак і строковий договір може перетворитися в постійний, якщо після його закінчення трудові відносини тривають.
Переукладання строкових трудових договорів
Усний чи письмовий трудовий договір?
Укладається трудовий договір, переважно, в письмовій формі, але можливий і усний варіант (ст.24 КЗпП). Утім, він обов`язково оформляється наказом чи розпорядженням про зарахування працівника на роботу та повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування й реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
⭐ Де зберігати трудові договори працівників — в особовій справі чи в окремій справі з трудовими договорами
Визначте, кому доцільно доручити табельний облік, адаптуйте форму табеля під потреби підприємства, заповніть табель без помилок, навіть якщо працівники працюють за режимом, відмінним від звичайного, та правильно оберіть позначки для неявок
Випробувальний термін
Специфіка укладення трудового договору з окремими категоріями працівників
Наприклад, для інвалідів спеціально створюються робочі місця на підприємствах, визначаються виробництва, цехи та дільниці, де вони можуть працювати.
Є певні особливості укладення договору з молодими людьми і особами похилого віку. Згідно зі ст.188 КЗпП на роботу приймають молодих людей, які досягли 16-річного віку. Виняток встановлено для п’ятнадцятилітніх, яким дозволяють працювати батьки або опікуни. Навіть учні можуть виконувати легку роботу, якщо це не шкодить здоров’ю і навчанню, але лише за згодою батьків і за досягнення 14-річного віку.
Також законодавство передбачає залишення державного службовця, який досяг 65 років, на держслужбі за певних умов, але не більше як до 70 років.
Документи для укладення трудового договору
Для укладення трудового договору працівник має пред’явити:
- паспорт,
- трудову книжку,
- в деяких випадках — документ про освіту та стан здоров’я.
Усі інші документи подають лише відповідно до чинного законодавства.
Заборонено вимагати відомості про:
- партійну належність,
- національність,
- забезпеченість житлом,
- роботу за сумісництвом.
Розірвання трудового договору
Ініціаторами розірвання трудового договору можуть бути роботодавці і працівники. Бажання працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений термін, і строковий трудовий договір – законне. У ст. 40, 41 КЗпП передбачено й інші випадки, серед яких:
- зміни в організації виробництва та праці,
- виявлення невідповідності займаній посаді,
- систематичне невиконання своїх обов’язків,
- прогули,
- поява у нетверезому стані тощо.
У кожному випадку законодавство про працю чітко регламентує порядок звільнення.
Є категорія працівників, які в разі звільнення мають право на вихідну допомогу (ст.36-40 КЗпП). Серед них ті, хто відмовився від переїзду на роботу в іншу місцевість чи через ліквідацію підприємства.
У день звільнення працівникові мають видати трудову книжку з відповідним записом і розрахуватися з ним.
Відповідальність за порушення вимог трудового законодавства
Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють відповідні наглядові органи — Державна служба України з питань праці та іі територіальні органи.
За порушення карають грошима як роботодавця – юридичну особу чи ФОП, так і безпосередньо винуватця – директора, кадровика, головного бухгалтера. Роботодавець сплачує штраф (ст. 265 КЗпП). За порушення вимог трудового законодавства при укладенні трудових договорів винна посадова особа несе також кримінальну (ст. 172 КК) чи адміністративну відповідальність (ст. 41 КУпАП).
За матеріалами Управління Держпраці в Івано-Франківській області
