Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Людмила Поліщук зауважила, що Класифікатор професій (далі — КП) — національний класифікатор України, який застосовують при внесенні запису про роботу у трудові книжки працівників.
Основою для КП є Міжнародна стандартна класифікація професій, яку Міжнародна конференція статистики праці Міжнародного бюро праці рекомендувала для переведення національних даних у систему, що полегшує міжнародний обмін професійною інформацією.
На думку Держпраці, оскільки КП не є нормативно-правовим актом (не зареєстрований у Мін’юсті), то він не встановлює правових норм.
Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові (ст. 21 КЗпП). Певні обов’язки має і роботодавець.
Держпраці зауважує, що жоден акт законодавства не зобов’язує працівників та роботодавців обирати для реалізації права на працю виключно роботу з переліку, що є у КП. Однак чітко сформульовано порядок укладення трудового договору, а саме, укладення трудового договору оформляють наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу (ч. 3 ст. 24 КЗпП).
Усі записи у трудовій книжці (у т. ч. і записи про прийняття на роботу) вносить власник або уповноважений ним орган після видання наказу (розпорядження), причому вони повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (п. 2.4 Iнструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58; далі — Інструкція № 58).
Як вважає Держпраці, з цього послідовно випливає — зміст вільної угоди між працівником і роботодавцем (трудового договору) під час її укладення має бути відтворений спочатку в наказі або розпорядженні про зарахування на роботу, а потім у суворій відповідності до нього перенесений до трудової книжки.
У т. ч. Держпраці наголошує, якщо в наказі про прийняття на роботу відповідно до укладеного трудового договору зазначено посаду, яка є в штатному розписі, проте відсутня у КП, необхідно внести до трудової книжки та особової картки запис про прийняття на роботу відповідно до наказу (адже видання наказу передбачено КЗпП, а КП — ні).
Редакція журналу «Кадровик-01» та системи «Експертус Кадри» не може погодитись із позицією посадової особи Держпраці з таких підстав.
Порядок внесення до трудової книжки працівника запису про роботу врегульовано пунктом 2.14 Інструкції № 58, яка до речі зареєстрована в Мін’юсті 17.08.1993 за № 110 та є нормативно правовим актом. Цитуємо:
«Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій» (абз. 3 п. 2.14 Інструкції № 58).
Тому зауваження Держпраці про відсутність нормативно-правового акту, що зобов’язує назви посад підбирати виключно з переліку КП не відповідає дійсності.
Окрім того, якщо особа працює в шкідливих умовах праці, а назва посади не відповідає КП, а відтак і нормативно-правовим актам, що встановлюють право на:
- пенсію на пільгових умовах (ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ);
- додаткову відпустку за роботу за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст.7 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР);
- підвищену оплату праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці (ст. 100 Кодексу законів про праці України),
то відсутні підстави для призначення пільгової пенсії та надання зазначених пільг і гарантій для працівників.
Тому радимо в штатний розпис включати посади виключно з переліку КП з використанням похідних та уточнюючих слів.
За інформацією Управління Держпраці у Рівненській області
