Закон України «Про відпустки» передбачає, що роботодавець має в обов'язковому порядку надавати відпустку без збереження зарплати у певних випадках (за зверненням працівників):
- матері або батьку, що самостійно виховують дітей, мають двох або більше дітей віком до 15 років або ж дитину з інвалідністю (до 14 календарних днів на рік);
- чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці (до 14 календарних днів на рік);
- матері або іншим особам, які доглядають:
- дитину, що потребує домашнього догляду — не більш ніж до досягнення дитиною 6 років;
- дитину, хвору на цукровий діабет I типу (інсулінозалежну), на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня — не більш ніж до досягнення дитиною 16 років;
- дитину з інвалідністю підгрупи А або дитину, що отримала тяжку травму, потребує трансплантації або паліативної допомоги — не більш ніж до досягнення дитиною 18 років.
- матері або іншій особі для догляду за дитиною віком до 14 років (на період оголошення карантину);
- учасникам війни, членам сімей загиблих ветеранів війни — до 14 календарних днів на рік (якщо громадяни мають особливі заслуги перед Батьківщиною — до 21 календарного дня на рік);
- особам, що мають особливі трудові заслуги (до 21 календарного дня на рік);
- пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи (до 30 календарних днів на рік);
- особам з інвалідністю I та II груп (до 60 календарних днів на рік);
- особам, які одружуються (до 10 календарних днів на рік);
- у разі смерті рідних осіб (до 7 календарних днів — не враховуючи часу на дорогу):
- чоловіка або дружини;
- батьків (також вітчимів та мачух);
- дітей (також пасинків та падчерок);
- братів та сестер;
- інших родичів (до 3 календарних днів — не враховуючи часу на дорогу);
- для догляду за хворими родичами (до 30 календарних днів на рік);
- для завершення санаторно-курортного лікування (відповідно до медвисновку);
- для вступних іспитів у вищі навчальні заклади (до 15 календарних днів на рік — не враховуючи часу на дорогу);
- для вступних іспитів в аспірантуру (навчання в аспірантурі) з відривом або без відриву від виробництва — відповідно до часу на дорогу;
- сумісникам — на час відпустки за основним місцем роботи;
- ветеранам праці (до 14 календарних днів на рік);
- працівникам, які не використали щорічну основну чи додаткову відпустку на попередній роботі (до 24 календарних днів у перший рік роботи — не чекаючи 6-місячного періоду безперервної роботи);
- працівникам, у яких діти вступають до навчальних закладів в іншій місцевості (до 12 календарних днів, не враховуючи час на дорогу);
- для членів пожежно-рятувальних підрозділів — для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року (до 5 календарних днів на рік);
- для членів добровільних формувань цивільного захисту (до 5 календарних днів за рік, коли вони залучались до виконання завдань).
Крім того, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» знімає обмеження відпустки без збереження зарплати, що надається за взаємної згоди працівника та роботодавця. Водночас працівники, що виїхали за межі України чи стали внутрішньо переміщеними особами, мають гарантоване право на 90 календарних днів відпустки без збереження заробітної плати.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
