Кодекс законів про працю України (ст. 80) передбачає, що роботодавець має право ініціювати перенесення щорічної відпустки працівника на інший період у виняткових обставинах — коли надання цієї відпустки в період, обумовлений раніше, може негативно позначитися роботі підприємства.
Відповідно до вимог КЗпП, в такому разі мають бути дотримані такі умови:
- частина відпустки (не менш ніж 24 календарні дні) буде використана в поточному робочому році;
- наявна письмова згода працівника;
- перенесення погоджено з виборним органом первинної профспілки.
Що ж до нового терміну надання відпустки, то роботодавець та працівник мають разом погодити його. Якщо ж причини для перенесення настали безпосередньо під час відпустки, то невикористану частину надають після закінчення дії тих причин, що призвели до переривання відпустки.
Водночас під час воєнного стану ці норми КЗпП не застосовують.
Держпраці також закцентувала на тому, що роботодавець зобов'язаний надати щорічну відпустку повної тривалості впродовж робочого року:
- неповнолітнім;
- працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.
Крім того, заборонене ненадання щорічної відпустки повної тривалості протягом двох років поспіль.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці