Положення про відпустки: що це і чи потрібно затверджувати?

Законодавство про працю не передбачає такого локального нормативного акту, як положення про відпустки.

Чи обов’язково затверджувати положення про відпустки

Державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюють:

• Конституція України;
• Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки);
• КЗпП;
• інші закони та нормативно-правові акти України.

Обов’язкові локальні нормативні акти підприємства (таблиця)

Закон про відпустки передбачає:

• законодавство, колдоговір, угода та трудовий договір можуть установлювати інші види відпусток (ч. 2 ст. 4 Закону про відпустки);
• тривалість відпусток визначають Закон про відпустки, інші закони та нормативно-правові акти України, а також трудовий та/або колективний договір і незалежно від режимів та графіків роботи розраховуємо в календарних днях (ч. 1 ст. 5 Закону про відпустки);
• конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці встановлюють в колдоговорі чи трудовому договорі залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах (ч. 2 ст. 7 Закону про відпустки);
• конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюють у колдоговорі або трудовому договорі залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ч. 2 ст. 8 Закону про відпустки).

Отже, Закон про відпустки вказує тільки один локальний нормативний акт, яким можна врегулювати питання щодо відпусток, — колдоговір.

Положення про відпустки замість колдоговору та ПВТР: правомірно чи ні?