Відповідь
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи (ч. 2 ст. 24 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).
Забороняється вимагати від осіб, які працевлаштовуються, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством (ст. 25 КЗпП).
Понад це реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382–IV; далі — Закон № 1382).
Утім, працівника, який працевлаштовується, доцільно поінформувати про законодавчі норми щодо реєстрації місця проживання:
- громадянин України зобов’язаний протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації попереднього місця проживання зареєструвати нове місце проживання (ч. 1 ст. 6 Закону № 1382);
- зареєструватися за новим місцем проживання необхідно протягом 10 днів після прибуття (п. 2.1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні, затвердженого наказом МВС від 22.11.2012 № 1077).
До речі, орган реєстрації за заявою особи може одночасно зняти її з реєстрації за попереднім місцем проживання та зареєструвати за новим (ч. 1 ст. 6 Закону № 1382).
Проживання громадян без реєстрації місця проживання тягне за собою попередження (ч. 1 ст. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення; далі — КпАП). А якщо особу протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною 1 статті 197 КпАП, — штраф від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 197 КпАП).
Для роботодавців передбачено адміністративну відповідальність лише за прийняття на роботу осіб без паспорта або з недійсними паспортами (ст. 200 КпАП).
Отже, роботодавець не може відмовити в укладанні трудового договору особі, що не має зареєстрованого місця проживання, та не несе відповідальності за недотримання особою обов’язку щодо реєстрації місця проживання.
Ольга Догадіна,
редактор-експерт Експертус: Кадри
Роботодавець на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі (ч. 3 ст. 48 КЗпП).
Прийняття за переведенням — зручний спосіб реалізації гарантій працівникам, звільнення яких супроводжується обов’язковим працевлаштуванням (приміром, вагітних у разі закінчення строку трудового договору або повної ліквідації організації). У статті розглянемо, зокрема, які переваги передбачає прийняття за переведенням та як усе оформити.
Держава захищає права працівників з інвалідністю та гарантує їм право на роботу. Як приймати на роботу таких працівників і дотримати вимог законодавства? Як оформити наказ про прийняття на роботу інваліда? Вберегтися від помилок під час працевлаштування осіб з інвалідністю допоможе наша стаття
Вакансій багато — кандидатів мало. Щоб не стикатися з цим та заощадити свій час, складіть правильне оголошення про прийом на роботу. Зразок оголошення про прийом на роботу має не лише привернути увагу потенційних кандидатів, а й відповідати законодавству та не дискримінувати жодну категорію осіб. Усе про вдалий зразок оголошення на роботу — у статті.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
