Тривалість відпустки за ненормований робочий день

Відповідь

Щорічна додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем — тривалістю до 7 календарних днів передбачена згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою (п. 2 частини першої ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР ; далі — Закон про відпустки).

 Дізнайтеся, чи має право надомник на відпустку за ненормований робочий день

Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу (п. 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.1997 № 7; далі — Рекомендації). У разі потреби зазначена категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у такому випадку визначається не лише тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків й обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів.

Конкретна тривалість додаткової відпустки за ненормований робочий день встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором (абз. 2 п. 3 Рекомендацій).

Тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ч. 2 ст. 8 Закону про відпустки).

Як бачите, законодавець не дає права роботодавцю одноосібно своїм локальним нормативним актом запровадити ненормований робочий час. Тому або укладіть колективний договір на підприємстві, або укладіть з кожним працівником письмовий трудовий договір.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки). Доцільно це правило застосовувати і для щорічної додаткової відпустки.

Тобто, якщо при прийнятті на роботу з працівником уклали письмовий трудовий договір, в якому встановлено ненормований робочий час для працівника і тривалість щорічної додаткової відпустки, робочий рік для її надання відлічуєте від дати укладання трудового договору (першого робочого дня, якщо трудовий договір укладено завчасно).

Якщо працівник вже працює, і додатковою угодою до письмового трудового договору встановили ненормований робочий час і тривалість щорічної додаткової відпустки, або на підприємстві уклали колдоговір, першу щорічну додаткову відпустку надаєте за робочий рік, в якому встановили відпустку.

Додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку (п. 8 Рекомендацій).