Відповідь
Є декілька варіантів, як роботодавець може вчинити в цій ситуації. Насамперед це залежить від характеру роботи та посадових (робочих) обов’язків працівника, можливості виконувати їх дистанційно. Адже, насамперед управлінські рішення керівника підприємства мають працювати на випередження майбутніх проблем в робочому процесі.
➤ Робота на вулиці в морозну погоду: про що має знати кадровик
Отже, якщо працівник може виконувати свої обов’язки (або більшість із них) дистанційно (у віддаленому доступі), а роботодавець — контролювати виконання обов’язків працівником, то доцільно на час майбутньої негоди видати наказ про надання працівнику дозволу на роботу вдома на підставі заяви працівника.
СКАЧАТИ ➦ Звіт про виконання квоти 2019
В іншій ситуації в перший робочий день працівник має надати письмові пояснення про причини відсутності на робочому місці. Роботодавець може визнати причину відсутності працівника поважною, про що видати відповідний наказ. У табелі обліку використання робочого часу дні відсутності працівника позначають кодом «І» (інші причини неявок) та не оплачують.
Іншим варіантом у разі несприятливого метеорологічного прогнозу працівнику можна оформити за його заявою частину щорічної відпустки або відпустку без збереження заробітної плати на підставі статей 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.
Звертаємо увагу, що не рекомендується надавати працівникам відпустки «заднім числом», оскільки при перевірці інспектор з праці може визнати це порушенням законодавства про працю.
Нерідко кадровики вважають, що у разі невиходу працівника на роботу через несприятливі погодні умови є підстави для оголошення простою. Зауважимо, що простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 Кодексу законів про працю України). Перебої в роботі громадського транспорту можуть бути визнані поважною причиною відсутності на роботі, якщо у працівників немає іншої можливості дістатися до роботи.
Закон «Про Державний бюджет України на 2019 рік» збільшив мінімальну зарплату та прожитковий мінімум. Наслідок — зростає розмір мінімального посадового окладу.
Ольга Догадіна,
експерт Експертус Кадри
Табель обліку робочого часу — це один із головних документів на підприємстві. Табелювання працівників використовується для фіксації фактично відпрацьованих годин, відсутностей працівників, відпусток та інших видів робочого часу. Правильно організований облік робочого часу на підприємстві допомагає уникнути помилок у нарахуванні заробітної плати та контролювати дисципліну праці. Хто веде табель обліку робочого часу? Хто підписує табель обліку робочого часу? Чи є типовий табель обліку робочого часу? Відповіді на ці та інші питання про табель робочого часу та зразок табеля обліку робочого часу — у статті
Використання робочого часу на підприємствах, в установах, організаціях обліковують за допомогою обліку використання робочого часу щомісячно на всіх працівників.
Введення підсумованого обліку робочого часу — це процедура запровадження на підприємстві особливого режиму обліку робочого часу, коли облік ведуть не за кожний день чи тиждень окремо, а за обліковий період (місяць, квартал, рік). Це дозволяє гнучко планувати графіки роботи, особливо там, де неможливо встановити стандартний робочий день або тиждень (транспорт, охорона, медзаклади, безперервне виробництво тощо)
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
За письмовим погодженням між працівником і роботодавцем незалежно від форми власності для працівника можна встановити гнучкий режим робочого часу. Гнучкий графік роботи регулює стаття 60 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Які особливості має гнучкий графік роботи під час воєнного стану читайте у статті
