Відповідь
Загальні норми щодо встановлення на підприємствах, в установах, організаціях вихідних днів визначає КЗпП.
При п’ятиденному робочому тижні працівникам надають два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день (ст. 67 КЗпП).
Читайте також: Робота у вихідні дні: обліковуємо та оплачуємо правильно
Загальний вихідний день — неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначають графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з профспілкою (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, надають підряд з загальним вихідним днем.
На підприємствах, в установах, організаціях, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов’язаних з роботою транспорту, вихідні дні надають в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджує роботодавець за погодженням з профспілкою (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (ст. 69 КЗпП).
Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначають правилами внутрішнього трудового розпорядку, затверджені трудовим колективом за роботодавця і профспілки (профспілкового представника) на основі типових правил (статті 142 КЗпП).
Тобто роботодавець самостійно встановлює режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм законодавства про працю.
Мінсоцполітики (лист від 25.04.2018 № 184/0/22-18/13) повідомляє, що у вихідні дні (за графіком, визначеним на основному підприємстві) дозволено працювати за сумісництвом повний робочий день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Ольга Догадіна,
провідний експерт Експертус Кадри
Робота за сумісництвом є правом працівників підприємств, установ, організацій. Сумісництво — це вид організації праці. Які особливості має робота по сумісництву? Як регулює сумісництво КЗПП України? Чи можлива робота за сумісництвом на різних підприємствах? Як здійснюється оплата праці за сумісництвом? Відповіді на ці питання, особливості прийняття за сумісництвом працівника та специфіка оформлення за сумісництвом — у статті.
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
Якщо необхідно оформити для працівника зміну роботи за сумісництвом на основне місце роботи, кадровики нерідко припускаються помилки, оформлюючи такий перехід як переведення. А як же правильно оформити таку процедуру?
Законодавство гарантує право сумісникам отримувати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. Який порядок надання відпустки суміснику, чи можлива відпустка за сумісництвом на одному підприємстві, чи вносити сумісників до графіка відпусток, чи передбачає законодавство відпустку на дітей суміснику — розкажемо у статті.
Укладення трудового договору, зокрема при прийнятті на роботу за сумісництвом, оформлюють наказом про прийняття працівника на роботу. Скачайте зразок наказу, оформлений за вимогами ДСТУ.
