Відповідь
Якщо за основним місцем роботи працівника підприємство державної форми власності, то згідно з п. 4 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 № 245 заборонено працювати за сумісництвом керівникам, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їх заступникам, за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності.
➤ Усе про сумісництво: добірка для кадровика
Для працівників державних підприємств постановою КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (далі — Постанова № 245) встановлено обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом не більш ніж чотири години на день (п.2 Постанови № 245).
Поряд із виконанням роботи за сумісництвом, працівник може виконувати додаткову роботу за суміщенням
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємство), якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України).
Переглянути відео «Сумісництво та суміщення у запитаннях і відповідях»
Отже, прийняти працівника, що працює за основним місцем роботи повний робочий час, за сумісництвом на повний робочий час не заборонено, якщо немає обмежень щодо роботи за сумісництвом.
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
Укладення трудового договору, зокрема при прийнятті на роботу за сумісництвом, оформлюють наказом про прийняття працівника на роботу. Скачайте зразок наказу, оформлений за вимогами ДСТУ.
Робота за сумісництвом є правом працівників підприємств, установ, організацій. Сумісництво — це вид організації праці. Які особливості має робота по сумісництву? Як регулює сумісництво КЗПП України? Чи можлива робота за сумісництвом на різних підприємствах? Як здійснюється оплата праці за сумісництвом? Відповіді на ці питання, особливості прийняття за сумісництвом працівника та специфіка оформлення за сумісництвом — у статті.
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
Якщо необхідно оформити для працівника зміну роботи за сумісництвом на основне місце роботи, кадровики нерідко припускаються помилки, оформлюючи такий перехід як переведення. А як же правильно оформити таку процедуру?
Законодавство гарантує право сумісникам отримувати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. Який порядок надання відпустки суміснику, чи можлива відпустка за сумісництвом на одному підприємстві, чи вносити сумісників до графіка відпусток, чи передбачає законодавство відпустку на дітей суміснику — розкажемо у статті.
