
Законодавство обмежує можливість роботодавців звільняти працівників з власної ініціативи.
Так, Кодекс законів про працю України (ч. 3 ст. 184) визначає категорії осіб, яких заборонено звільняти з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Це:
Єдиний виняток — повна ліквідація підприємства. В такому разі (так само як і при закінченні строкового трудового договору) звільнити таких працівниць можливо лише за умови обов’язкового подальшого працевлаштування.
За інформацією Управління інспекційної діяльності Держпраці у Вінницькій області
Копію наказу про звільнення видають усім працівникам в день звільнення.
Можливість звільнити працівника за невідповідність займаній посаді передбачає пункт 2 статті 40 КЗпП. Тут йдеться виключно про виявлену невідповідність кваліфікації працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
Роботодавець зобов’язаний подавати до центру зайнятості інформацію щодо масового вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці, зокрема, ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення
Директор — такий самий найманий працівник, як й інші працівники. От що стосується звільнення директора, — це процедура дещо складніша. Поговорімо, в якому порядку передають справи у разі зміни керівника ТОВ? Чи повідомляти про зміну директора податковий орган, Пенсійний фонд України (ПФУ), управління статистики та інші державні установи?
Нерідко серед кадровиків виникають дискусії з приводу того, чи ставити прийменник «з» перед датою звільнення? Який день у такому випадку є останнім робочим днем? Розберімося із цим раз і назавжди.