Звільнення за прогул: яких вимог має дотриматися роботодавець

Роботодавець має право звільнити працівника за прогул відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП.

Як звільнити за прогул

Прогулом вважається відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня або понад три години безперервно чи сумарно протягом дня без поважних причин (п. 24 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 № 9).

Оскільки звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням, роботодавець повинен дотриматися встановленої процедури. Зокрема:

• зафіксувати відсутність працівника на роботі;

• з'ясувати причини відсутності та зажадати письмові пояснення;

• перевірити, чи не було поважних причин для відсутності;

• дотриматися строків застосування дисциплінарного стягнення.

Звільнити за прогул можна не пізніше одного місяця з дня його виявлення та шести місяців із дня вчинення. До місячного строку не включають час тимчасової непрацездатності та перебування працівника у відпустці (ст. 148 КЗпП).

Важливо, що відсутність працівника безпосередньо на робочому місці, якщо він перебуває на території підприємства, не вважається прогулом.

Під час воєнного стану згода профспілки на звільнення за загальним правилом не потрібна. Виняток стосується працівників, обраних до профспілкових органів.

У день звільнення роботодавець зобов'язаний видати копію наказу, провести остаточний розрахунок, зокрема виплатити компенсацію за невикористані дні відпусток, та на вимогу працівника внести запис до його трудової книжки.

За інформацією Федерації профспілок України