Трудовий та цивільно-правовий договори: основні відмінності

Цивільно-правові договори не передбачають наявності роботодавців та працівників — у таких угодах йдеться лише про замовника та виконавця, який оплачує виконання певної роботи або надання послуги. Оскільки обидві сторони договору є незалежними та рівноправними, замовник не має турбуватися про організацію умов праці чи оплату лікарняних.

Трудовий договір чи договір підряду: як вибрати, щоб не наразитися на штраф

Відтак, регулюються такі відносини у відповідності до Цивільного кодексу, а не до законодавства про працю.

Укласти цивільно-правовий договір можуть будь-які юридичні або фізичні особи.

Водночас трудовий договір регулює виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку. Працівник зобов'язується виконувати роботу, передбачену договором, а роботодавець — виплачувати заробітну плату та забезпечувати гідні умови праці.

За таких відносин працівник має право на соціальні та трудові гарантії:

• регулярна оплата праці;
• нормований робочий час;
• оплата тимчасової непрацездатності;
• оплачувані вихідні та відпустки тощо.

Втім, на особу покладаються і зобов'язання перед роботодавцем, з яким потрібно узгоджувати час відпустки абощо. 

У податковій службі зауважили, що фізичні особи та ФОПи також можуть бути роботодавцями — наприклад, наймаючи няню або водія. 

Загалом варто покладатися на такий принцип: для разових робіт укладають цивільно-правовий договір, а для систематичних — трудовий.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області