
Цивільно-правові договори не передбачають наявності роботодавців та працівників — у таких угодах йдеться лише про замовника та виконавця, який оплачує виконання певної роботи або надання послуги. Оскільки обидві сторони договору є незалежними та рівноправними, замовник не має турбуватися про організацію умов праці чи оплату лікарняних.
Трудовий договір чи договір підряду: як вибрати, щоб не наразитися на штраф
Відтак, регулюються такі відносини у відповідності до Цивільного кодексу, а не до законодавства про працю.
Укласти цивільно-правовий договір можуть будь-які юридичні або фізичні особи.
Водночас трудовий договір регулює виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку. Працівник зобов'язується виконувати роботу, передбачену договором, а роботодавець — виплачувати заробітну плату та забезпечувати гідні умови праці.
За таких відносин працівник має право на соціальні та трудові гарантії:
- регулярна оплата праці;
- нормований робочий час;
- оплата тимчасової непрацездатності;
- оплачувані вихідні та відпустки тощо.
Втім, на особу покладаються і зобов'язання перед роботодавцем, з яким потрібно узгоджувати час відпустки абощо.
У податковій службі зауважили, що фізичні особи та ФОПи також можуть бути роботодавцями — наприклад, наймаючи няню або водія.
Загалом варто покладатися на такий принцип: для разових робіт укладають цивільно-правовий договір, а для систематичних — трудовий.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Колективний договір — це угода між роботодавцем (або об’єднанням роботодавців) та представницьким органом працівників, яка встановлює взаємні права, обов’язки і відповідальність сторін щодо регулювання виробничих (робочих) відносин. Проте іноді виникає потреба припинити дію колективного договору — через зміну власника, ліквідацію підприємства або укладення нового документа. Усе про припинення дії колективного договору — у статті.
Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору — у статті
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті